Погода показує мряку:
Дощ моросить, і хмари густі.
Вже рік минув, але не забув я ту дату,
Коли втратив ту частину в собі.
Від людей часто я чую:
«Час летить так швидко…»
Ніби спеціально драматизують…
Як же ж мені від цього гидко.
Батьку, не були ми як друзі.
Не були шляхом на одній смузі,
Але щось таки у нас спільне було…
Музичне! Струнами в мені загуло.
Ти не любив мене як сина…
Але ненавидіть тебе я не можу.
В тобі все таки та любов жила,
Просто показати її не хотів.
Дякую тобі, тату, за все що я вмію,
Хоч часто з тобою сварились…
Про цей день забути я мрію,
Коли серце твоє перестало битись. <br>Лесь-Армандо
