А ти забудь про біль про втому
Про спрагу рабу невідому
Забудь про гордість , каяття
Твори людино , через біль своє життя
Іди до мрій, іди до свого через силу
Твори своє життя людино
Твори , твори
аж до поки не помреш,
До поки життя не зазнає краху, меж
Твори , твори
До поки в муках , в болі не впадеш
Твори до поки ніч не стане днинов
До поки ти не станеш нарешті справжньою Людино!<br>Владислав
