Хто пригадає юності ціну?
У мого покоління недостатньо авантюр?
Земля із присмаком мого страху,
А мою юність обірвав ракетний гул.
Я ще полéжу, у землі – природи лоно.
Не бий у дзвін, я, певна річ, не встану.
Ще 5 хвилин… Для себе і для того,
Щоб ти хвилиною віддав нам шану.
А чорні рами на шевченкових хатах
Дивилися, як чóбіт їх пороги оббивав.
Зіниці їх, поглянь, – вогнем залиті.
Їх, мабуть, вітер фарбував.<br>Гук Ангеліна
