Вийду я на ганок,
Вишня біля хати.
Простягає гілля,
Наче дві руки.
Вкриті білим цвітом,
Як та наречена,
В червні будуть в неї,
Червоні синочки.
Ось поряд із нею,
Яблуня щаслива.
Щиро розкидала
Над двором гілки.
Чого б не щаслива,
Як той рік родила,
Досі гризуть сушку,
Маленькі діточки.
Осторонь в городі
Абрикос кремезний.
Весь він в непокої,
За холодні дні.
Не вродив, старече,
Цвіт весь погубився.
Холода навідались,
Як цвіли бруньки.
Груша посміхнулась
Не своєму горю,
Цвіт я розпускаю,
Як отцвітеш ти.
Я сусіде знаю,
Що тепло настане,
Коли добігають
Останні квітня дні.
Чорнослив вмостився
Біля вікна́ кухні.
Він радіє сонечку,
І теплу його.
Ласувати будуть,
Діти чорносливом.
Тільки обережно,
Осине там кубло.
А яка ж айва,
Запашна красуня.
Причаїлась осторонь,
Знай собі цвіте.
Наварю варення,
Запечу в духовці,
Ой яка ж то радість,
Скуштувати це.
Он поглянь, рядочками
Кущики шикуються.
Чорна та червона
Смородина росте.
А ще йошта, гуммі
Та наша калина,
Як без неї бути,
Хай рідна цвіте.
Та окремий говір
Про кущі малини.
Руки так і тягнуться
До ягідок легких.
Кисло-солодким соком,
Напнулися сердешні,
Так і виглядають,
Хто по них прийде.
Різнобарв’я саду,
На чотири сотки,
Стільки понасаджено,
Не злічити їх.
Лози винограду,
Білого та чорного,
І кизил червоний
І лимонник є.
Ще є гордість наша,
Наші іноземці.
Прижились сердешні,
Та живуть собі.
Ківі та гранати,
Інжир і зізіфус,
І хурма красунечка.
Гілки до землі.
Ось такий садочок,
Біля рідной хати.
Ось так годувала
Ріднесенька земля.
Ще азиміна канадська,
З мухами співала,
Бо вони для неї,
Як ота бджола.
Он рядочків з десять
Городини трохи,
Для салату звісно
Вирощував тут я.
Не журіться рідні,
Не засохніть з горя.
Я як тільки зможу,
Провідую вас я.
Оброблю рідненьких,
Наношу водички,
І згадаєм разом,
Той щасливий час.
Як земле співала,
Життя вирувало.
Всі були ми разом
Щастя йшло до нас.
24.04.2026
