Хрусткий сніг тріскотить під ногами..
Вузька стежка між тином, у поле веде..
Туди де, чистий спокій можна зустріти..
Туди де, невпинний час, по іншому тече..
Там можна просто в тиші стояти —
І відчувати як вітер гладить лице..
Там можна просто собою ставати —
І знати, що ніхто не осудить за це..<br>Maks DrevoSad
