Так неймовірно швидко плине час —
я навіть не встигаю помічати.
Немає більше старих нас,
а ми колись могли літати.
І хочеться вхопитися за день,
за той один, який так тяжко відпускати.
В цей день серця співали нам пісень,
й під звуки літнього дощу ми мали засинати.
Якби могла я зупинити час
хоч на один момент, хоч на секунду…
Але вчорашній день занадто швидко згас —
у завтра скоро я прибуду.<br>Sofia fights
