Чи ти взагалі знаєш щось про почуття,
Чи кохання тобі відоме?
В твоїх грудях – лише пусте каміння,
А з ніжних вуст – холодне повітря виходить.
Чи ти знаєш, як це – коли любити?
Коли тремтить тіло від слова м’якого?
Не чув? Не бачив?
Ті почуття тобі невідомі.
В твоїх легенях – дим, а в моїх – твій подих.
Чи ти колись відчував його?
Думаю, ніколи.
Для тебе все просте і давно знайоме,
Для мене – цей світ, книга, яку читаю охоче,
А ти – в тій книзі болючий абзац,
Який я так пропустити хочу.
<br>Лопатовська Вікторія
