От що робити, коли тебе несе життя,
Зі швидкістю патронів з кулемета?!
Ще вчора, ти був жваве, мале дитя,
Сьогодні – повільно змінює старіння…
Ще вчора, грався з дітками в піску,
Сьогодні – носиш його в мішку на спині…
Ще вчора, ти дивувався новому дню,
Сьогодні – дивуєшся сумним новинам…
І так злетить усе твоє життя —
Як куля, що неодмінно впаде,
Туди де морок, і сира земля,
Або туди де світло, що не згасне…
