Я видатним би стати міг творцем
Закутаний у морок пролюстрацій
Що день то жах! думки бігцем
А в думці потай раж люстрацій
Либонь до ляку жести створів
Патріотизму віч скінченний
Війною лав і морів
Той клятий геноцид нікчемний
Сто років жалю, вік печалі
Солдат з обмерлою душою
У тужі дні! сльози в кришталі
А він розбитий весь журбою…<br>Драб Владислав
