Є люди як дім —
такі затишні й теплі.
Вони наче ковдра,
перина м’яка.
З ними не треба
прикидатися іншим,
з ними напруга
неначе зника.
Є люди як тиша —
вони так лікують,
і смуток зникає,
й тривоги нема.
Вони непомітно
гоїти вміють
усе, що роками
пекло крадькома.
Є люди як чай
у вечір холодний.
Вони наче спокій
без жодних умов.
З ними постійно
так легко на плечі,
вони як глибока
і справжня любов.
Є люди як сонце —
без них неможливо.
Коли вони поруч —
зникає пітьма.
Є люди, з якими
ти просто щасливий.
Є люди як дім…
як перина м’яка.
