Вітер сльози з твоїх віч
Лагідно змахне.
Знай, що той, на кого ждеш,
Більше не прийде.
Плачуть ліхтарі і дах,
Плачеш ти і дощ.
Було байдуже тодбі —
Тож тримай своє.
Ось прийшло твоє кохання,
Ну хто міг би знати?
Обіймай свою подушку,
І влягайся спати.
УП<br>CristianVonDyuk
