Живу без заздрості
Ціную простоту
Люблю свободу
Поважаю чесність
В брудних реаліях
Шукаю чистоту
В холодних зимах
Виглядаю вЕсну.
Ловлю тепленькі
Сонця промінці
Ношу у серці
Ніжності і ласку
Пишу душею
Вірш на папірці
Люблю життя
І досі вірю в казку.
Така наївна трохи
І смішна
Яка вже є
Такою й буду жити
Усе що заслужила –
Все моє
Не людям –
Богу лиш мене судити.
<br>Ольга Попович

Красивий вірш,
душевний, відвертий.
Дякую!