Себто розуміти так: я не жадаю
вашої плоті і не бажаю вашого тіла, —
та, я клянуся, й близько не було,
ви просто все не так зрозуміли.
Слухати варто було уважно
й забути все, що так довго кортіло.
Кволість природи за нами знехтує:
сіпати, бігати, стрибати і мріяти.
Та я гадаю, що то лиш промінь,
й сяйва потік той потроху змарніє.
Думати розумом тре було змалку —
нині й довіку не настане клепки.
Пошепки ще раз запропоную:
хочеш співати — я заакомпаную.
УП
