Черкаський край, де степ шепоче травами,
І серце знає: тут усе — своє.
Крокую полем — не чужим, а власним,
І радість в грудях сили додає.
Тут небо п’ю і дихаю надією,
Де обрій чистий, наче перший сніг.
Я над своєю долею володію,
Бо рідний край — це мій святий поріг.<br>Роман Сергієнко
