На широкому-широкому полі,
Скраю хата в мужицький зріст.
В цій маленькій і скромній хаті
Виріс брат мій, і я в ній ріс.
Доганяв козака розбійник
По траві, що росла до звізд.
Все цвіло на широкому полі:
Волошки, і мак, і овес.
Нас любили і дід, і баба,
І наш кіт, і старий наш пес.
І ми часто за це, в нагороду,
Доводили старих до сліз.
І тепло, і затишно в хаті,
Коли в лютому йде мороз…
Пам'ятаю діда. І Тебе, Ба, помню,
І як вітер Тебе відніс.
Люблю Тебе, рідна…<br>CristianVonDyuk
