ДОДАТИ ВІРШ
АБО
Опублікувати книгу

  Кохання    52

52

Ти не зірвись, мій ангол ніжний,
назустріч тьмяній пустоті,
коли покину світ цей тлінний,
не йди за мною по путі.

Прошу, не будь на самоті,
розслабся в морі суєти.
І не стрічай таких же бідних,
таких нещасних, як і ти.

Забудь скоріше наше місце,
і не стрічай сама закат,
сьорбаючи злегенька пепсі,
смакуючи весь біль утрат.

І пам'ятай: що Бог серед тіней
нам шле товаришів і друзів.

УП

Автор: Cristian VonDyuk
🎧 Слухати аудіоверсію вірша (AI)
(Рекомендуємо тестувати різні варіанти для кращого ефекту)
Поділитись

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

[contact-form-7 id="87" title="Formularz 1"]
[contact-form-7 id="87" title="Formularz 1"]