Світло сповнене страхами,
Що катують душі смертних.
Вироками судженні нещасні,
Не прожить їм і години.
Страх той щирий, чесний, вільний,
Всім він рідний,
Наче друг.
Страх, то є любов твоя,
Що лиш темряві нічній,
Зможеш чесно показати.
Страх, то є твоя сльоза,
Про яку,
Лиш дзеркалу своєму,
Зможеш чесно розказати.
Та все ж твій страх простий, незграбний,
Не важкий він, анітрохи.
То чому ж ти,
Дурний смертний,
Так продовжуеш боятись?<br>toria_vik
Новинки
Fear
Автор:
toria_vik
Поділитись
