Ображає,що тих,хто дивився в очі смерті – буде з памʼяті стерто.І заслуги їхні буде сперто…
Знаєш,що я засвоїв?
Люди забувають Героїв!
Не памʼятають Стуса,забули про «Джуса»…
І я не запнуся,коли скажу,що ними горджуся!
Поки ті наради влаштовують паради,хлопці не можуть дати ради…
Коли їх обирали – не очікували такої зради: кожен з них без тями крАде!
Ви самі воювати боїтеся! Зате всім пропонуєте!…
А хто скаже «та ну його» – одразу пакуєте!…
Це все повинно закІнчитись
Коли хтось перестане «мітитись»!
Ви там з жиру біситесь,а ми в окопах глину місимо!
І не дивлячись на це місиво,ви ще з шиї ноги звісили!
Поки вводили нульове мито,скільки було крові пролито,скількох було вбито!?
Ви повинні зрозуміти,що вам цього не змити…
Вибачень можете не просити – готуйте плити.
Маєте рацію:ми не папарацці…
Ми тримаємо рації і зібрали цвіт нації.
Бої йдуть далі – вбиваємо за медалі.
Горджусь нашими хлопцями – вони наче зі сталі.
Розбирають русню на деталі.
Перед самим постом гнали ту коросту.
Чисто по ГОСТу.
Так я ставав дорослим…
Антон Поха
