Без вітру день здавався мирним, (Він і промінням не вітав), Та мовчазним,якимось дивним, Наче води у рот набрав. Заговорив потім грозою, До неї бурю під'єднав, Землю водою дощовою Із насолодою купав. Стомився, а чи схаменувся, Всі чорні хмари розігнав, Рожевим заходом всміхнувся Й повільно в ніч пошкандибав. 22.03.2025. […]
День був й пішов, десь слід лишив, І ніч піде, слід лише, Сніжок ріденько землю вкрив, Щось вітер на нім пише. Згори читає неба сум, Ще снігу підсипає, А вітер крила розгорнув, Написане стирає. 19.03.2025. Ганна зубко
Обійми вітру, сонця посміх Та неба ніжна голубінь Замилували, зник вже поспіх, Серед дороги стала тінь. Проміння сльози навертає, Вітер волосся чепурить, А погляд в небо забігає, В голубизну йому кортить. Пахне вчорашньою грозою, Слід той калюжами лежить, Пахне весною молодою, Що не старіє ні на мить. Чим […]
Весна дивує --- грім гуркоче, Грозою березень віта, Тихенько в сутінках стукоче Дощ біля кожного вікна. Тільки поріг переступила Гроза і зникла, тихо скрізь, Заночувати ніч впустила Сон, а чи сам крадьки проліз. Як завжди, місяць не йде спати, Зі сном не друже, ну ніяк, Сова береться щось […]
смертоно́сне сузір'я в цю безмісячну ніч вказу́є свІй шлях замість мо́го тому я - не я́ темним небом покри́тий папілярним узо́ром зірок в лютеїновій фазі натхне́ння їх навіже́ний астролог складав сей складний гороскопф незбагненний mein Kopf ! як за- плу́тались стежки про- то́птані знову і зно́ву підошвами по- […]
Цвітуть садки, весна буяє, Світ помінявся, побілів, То виринає, то пірнає Щебет зелених берегів. Спіймаю цвіту пелюстинки, Спогад з минулого верну, Блукає погляд без зупинки, Мов домальовує весну. Зростав садочок біля хати У неймовірній білизні... Його ні з яким не зрівняти І не побачити у сні. 10.04.2024. Ганна […]
Вже пробилась трава з-поміж листя, Що залИшила осінь торік, Забіліли усюди узлісся, І зацвів біля дому квітник. Уже сонце напрОчуд миліше, День неквапом іде, не летить, Все тепліша весна, все гарніша, Заворожує ніжності мить. 09.03.2025. Ганна Зубко
Уже весна поза вікном, Теплом все огортає, Ступає гаєм і садком, Вздовж берега гуляє. Там свіжість річки, хлюпіт хвиль, І щебет не втихає, Там чаєк білий помах крил Все вітер обіймає. 07.03.2025. Ганна Зубко
Пішла зима, мов не була, Морозом попрощалась, Зайшла із березнем весна Й відразу уквітчалась. Бруньки набухли, лід поплив, Пташки щебечуть --- мило! Світ погарнішав, світ ожив, На серці потепліло. 07.03.2025. Ганна Зубко
Уже скоро весна, защебечуть птахи, Молочій зажовтіє у травах, Відлітають роки невідомо куди, Залишають життя в своїх справах. Зацвітуть знов сади, задухм'янить бузок, І коса задзвенить між травою, Пригадалось з моїх, із життєвих казок, Посміхаюся, з болем порою. Яблуневий туман сипне вітер до ніг, Заколишеться гілля. Як мило! […]
Лелеки тут вже, але ж лютий, В сніжку, в морозі, ще зима, І хоча ріки в кригу скуті, --- Назад дороги все ж нема. Із літа --- в зиму, луги вкриті, Немов усіяна рілля, В зими немилість оповиті, Дивитись боляче здаля. Непередбачлива природа, Буяє стрімко, чутко спить, Міняє […]
І світить сонце та не гріє, Немає мови --- лютий йде, Своїми днями не біліє, Навіть надії не дає. У сірість вітер заглядає, Захід у холоді горить, І днями час іде, спливає, В обійми березня спішить. 15.02.2025. Ганна Зубко
Природа завжди була і залишається одним із найбільших джерел натхнення для поетів. Зміна пір року — це не просто календарний цикл, це безперервна зміна настроїв, барв та емоцій. У цьому розділі нашого сайту зібрані найкращі вірші про пори року, які майстерно передають красу навколишнього світу та допомагають відчути єдність із природою.
Пейзажна поезія вчить нас помічати дивовижне у повсякденному: у першій краплі весняного дощу, у теплому літньому вітрі, у танці золотого осіннього листя чи в іскристому зимовому снігу. Читаючи ці рядки, ви зможете подумки перенестися у наймальовничіші куточки природи, не виходячи з дому.
Наша колекція зручно охоплює всі чотири сезони, кожен з яких має свою неповторну атмосферу та поетичний настрій:
Для школярів та малюків вірші про пори року є чудовим способом пізнання світу. Вони допомагають розвивати уяву, пам'ять, почуття ритму та розширюють словниковий запас. Саме через такі легкі та мелодійні рядки діти вчаться любити й берегти рідну природу.
Для дорослих же пейзажна поезія — це своєрідна арт-терапія. Вона дозволяє відволіктися від міського шуму, стресів та гаджетів, допомагаючи відновити внутрішню гармонію. Обирайте свій улюблений сезон, читайте найкращі вірші українських авторів та насолоджуйтесь красою поетичного слова!
© i2.com.ua - Всі права захищені.
Проект створений для популяризації творів сучасної української літератури.