Вірші про пори року: пейзажна лірика та краса природи

Її любив він, її коси, В ті кольори пірнав, Де б не ходила вона боса --- Услід птахом літав. Кружляв той вітер, не втомлявся, Все осінь пригортав, Рудим волоссям милувався, У косу заплітав. Вона ж пішла, у ніч, росою, І зник там слід, пропав, А він шукав, зітхав […]

Її любив він, руді коси На плечах розвівав, Де б не ходила вона боса --- Услід птахом літав. Кружляв той вітер, задивлявся В ту осінь, обіймав, Рудим волоссям милувався, У косу заплітав. Вона ж пішла, в туман, росою, І зник там слід, пропав, А він за нею, за […]

Вже вітерець і сонце поруч, Гроза за обрій відійшла, Та залишила слід власнОруч --- Яскраву тінь свого крила. Всміхалось небо кольорами, Сіяла райдуга, цвіла, А десь далеко, за полями, Ще відзивалася гроза. 15.05.2025. Ганна Зубко

Куйовдить вітер листя ніжне, Ще не зістарилось --- весна, Із кожним днем до літа ближче, Де спека сильна, затяжна. Втекти б від неї, обминути, Мерщій в тінь осені зайти, У листопад її пірнути, В глибоку тишу, у думки. 15.05.2025. Ганна Зубко

Теребить вітер листя юне, Весною травень вже бреде, Потиху хмара небом суне, У сонця посмішку краде. Хвиля за хвилею котилась, Немов радіючи весні, Та раптом хмара зупинилась, Сипнувши крапельки рясні. В грайливі хвилі, поміж трави, В кущі привабливі, густі, В плакучі верби, кучеряві, І в звичайнісінькі, прості. 13.05.2025. […]

Голос зозулі в лісі, щебет, Весняна зелень у росі, Струмка приємний, ніжний клекіт Поміж дерева і кущі. Яскравий промінь в хащі рветься, Пробігши кронами униз, Барвінок стелиться-плететься, На мох, пеньки старі заліз. Повсюди квіти ніжні, милі, Струнка, не топтана трава... А там, далеко, річка, хвилі, Самотній млин біля […]

Останній цвіт... Весна ще прийде, До мого саду чи зайде? Зоря вечірня а чи зійде, Чи в темінь ночі упаде? Чи зазирне в вікно світанок? Чи буде сонячним ще день? А чи розбудить знову ранок, Як заспіває соловей? Останній цвіт уже спадає, Все більше жАлю додає, Голубить вітер, […]

На цвіт весни люблю дивитись, У її пахощах брести, Ходою стежки, трав тулитись, Думки, емоції плестИ. Вслухатись в пташку полохливу, Душею ринути у спів, Щоби у мить таку щасливу Вітрець з поривами летів. Туди, де хвилі просто неба, Й зозуля голосно кує, Життю би молодість... Не треба, Хай […]

На цвіт весни люблю дивитись, У її пахощах брести, Ходою стежки, трав тулитись, Думки, емоції нестИ. Вслухатись в пташку полохливу, Душею ринути у спів, Щоби у мить таку щасливу Вітрець з поривами летів. Туди, де хвилі просто неба, Й зозуля голосно кує, Життя б добавити... не треба, Хай […]

Якась мить --- і вже цвіт облітає, А була ж невимовна краса! Час дає і час забирає, І весела, й сумна полоса. Уже білий туман той на плечах, На зеленій траві, біля ніг, І не стане у днях і у ночах Цвіту, схожого, дуже, на сніг. 22.04.2025. Ганна […]

Якась мить --- і вже цвіт облітає, А була ж невимовна краса! Час дає і час забирає, І весела, й сумна полоса. Уже білий туман той на плечах, На зеленій траві, біля ніг, І не стане у днях і у ночах Того цвіту, що схожий на сніг. 22.04.2025. […]

Якась мить --- і вже цвіт облітає, А була ж невимовна краса! Час дає і час забирає, Де весела й сумна полоса. Уже білий туман той на плечах, На зеленій траві, біля ніг, І не стане у днях і у ночах Того цвіту, що схожий на сніг. 22.04.2025. […]