День втопився в імлі... В небі і на землі Фарби всі потьмяніли. Небосхилом пливуть Непотрібні вже тут Незакінчені зливи. Проливає сльозу, Гоготить на грозу Буревій навколо, Неслухняною рукою Направляє рікою Дим чадний додолу. Люблю ці вечори, Де дощі-маляри, І щоб вітер по-вовчому вив, І блукати в дворах, Та […]
Дощ і сонце водно́час... як мило! Й вітерець наостанок додавсь, Під'єднатись до них закортіло, Бо погода на славу вдала́сь. В ній покину свої негаразди, Біль утоми і болісний страх, Забере нехай вітер наза́вжди Та розвіє в далеких степах. Й поверне́ться чимдуж -- він зуміє, Війне свіжістю в сонячний […]
Дні нескінченними якимись уже стали, Чи може так мені лише здало́сь, Уже давно зозулі відкували, А їм заміни так і не знайшлось. Не чути більш в світанках соловейка, В моїх принаймні, а чи знов здало́сь, Порхну́ла в гі́лках пташечка маленька, Й затихла, мов лякаючись чого́сь. Не світить сонце, […]
Дні нескінченними якимись уже стали, Чи може так мені лише здало́сь, Уже давно зозулі відкували, А їм заміни так і не знайшлось. Не чутно більш в світанках соловейка, В моїх принаймні, а чи знов здало́сь, Порхну́ла в гі́лках пташечка маленька, Й затихла, мов лякаючись чого́сь. Не світить сонце, […]
Любов — квінтесенція всього живого, Без неї згасає незрима струна. Чи жили б ми досі у світі такого, Якби не дарував нам любові Творець? Ні, луна б мертва була. Бо любимо серцем ми виключно все: Від крихітної травинки, пісчинки і квітки, До звірів, до рибок, що хвиля несе, […]
Розвіялись хмари, і зникли тумани, Заспівала душа у ранковій тиші. Загоїлись тихо старі мої рани, І чистим поривом мчать думки кудись. Так легко у грудях, і дихати вільно, І світ підкорився без зайвих умов. І серце сміється так щиро й надійно, І кожна хвилина дарує любов. Чому ж […]
Пелюсточки душі такі виразні, І ніжноосяйні, люб'язні, Торкнулись Всесвіту й зорі, Розквітли світлом угорі. І тихо впали на долоні Небесним сяйвом у безсонні, Щоб крізь століття і віки Нести любові пелюстки. 14.07.2026, Благовіщенська
Пелюсточки душі такі виразні, І ніжноосяйні, люб'язні, Торкнулись Всесвіту й зорі, Розквітли світлом угорі. І тихо впали на долоні Небесним сяйвом у безсонні, Щоб крізь століття і віки Нести любові пелюстки. 14.07.2026, Благовіщенська
Зустрічаю світлий ранок, Життям наповнений світанок. Де кожна мить, мов Божий дар, Де щастя сяє поміж хмар. Де сонце усміхнеться морю, І світ осяяний любов'ю. Де вітер пісню принесе, А серце вірить у святе. Де квітне віра і надія, Де оживає кожна мрія. І вдячна Богу знов і […]
Весь світ повстав проти мене, Система тисне, гасить емоції. Я знаходжу віддушину лише серед своїх, Де розум і серце палають вогнем. Мій дух не знає спокою — Він, як загнаний звір, Б’ється, скавулить і прагне на волю. Я благаю Аллаха щодня, Та темна ніч ніяк не відступить. Я […]
Поля квітучі серцю дорогі, І неба височінь ясніє. Духмяне літо, трави запашні — Душа від радості ще мліє. Летять над морем журавлі, І мчать у далеч кораблі. Вже сонце тихо сяде за горою, Й омиє вечір стежечки росою. І вечір настає... Уже смеркає, До кожного тихенько завітає Ніч […]
П'янило серце світле почуття, Сяйвом огортавши тиху душу, Жадана мрія, сповнена життя, Що ніжно розквітала поміж "мушу" П'янило серце подихом життя, І линули у небо мої крила Жадані мрії, сповнені чуття Ви вічності моєї світле диво. 20.07.2026, Івушка Моргентал
Життя — це найскладніший і найцікавіший роман, який пише кожен із нас. Філософська лірика про життя допомагає нам знайти орієнтири у цьому вирі подій, осмислити власний досвід та подивитися на буденні речі під іншим кутом. У цьому розділі зібрані поетичні твори, які торкаються вічних тем: пошуку істини, плинності часу, боротьби добра і зла, а також важливості кожної миті.
Вірші про життя — це не просто римовані рядки, це досвід поколінь, втілений у слові. Вони стають підтримкою у важкі часи, дарують надію, коли здається, що виходу немає, і вчать цінувати те, що ми маємо тут і зараз. Читаючи таку поезію, ми ніби ведемо діалог із мудрим співрозмовником, який розуміє наші тривоги та радості.
Ми прагнемо, щоб кожен читач міг знайти вірш, який співзвучний його внутрішньому стану. Наша колекція включає:
У світі інформаційного шуму та постійного поспіху нам часто бракує часу на саморефлексію. Читання філософської лірики — це своєрідна медитація. Вона дозволяє уповільнити темп, зазирнути всередину себе та знайти внутрішню рівновагу. Кожна строфа може стати поштовхом до важливого усвідомлення або допомогти змінити ставлення до проблемної ситуації.
На нашому сайті ви знайдете як класичні твори відомих майстрів слова, так і вірші сучасних авторів, які гостро відчувають пульс сьогодення. Ми постійно оновлюємо категорію «Лірика життя», щоб ви завжди могли знайти свіжі джерела для натхнення та глибоких роздумів.
Запрошуємо вас до неспішного читання. Обирайте вірш, який найбільше відгукується у вашому серці сьогодні, діліться мудрими цитатами з друзями та близькими. Нехай ці рядки стануть для вас джерелом мудрості, спокою та сили. Пам'ятайте, що поезія — це дзеркало життя, і в ньому завжди можна побачити щось нове та прекрасне.
© i2.com.ua - Всі права захищені.
Проект створений для популяризації творів сучасної української літератури.