Сучасні вірші про життя: авторська поезія, мудрість та натхнення

Сьогодні ти ввижаєшся мені У людях з фото, схожих так на тебе. Сьогодні виринають у пам'яті ті дні, Де ти ще поруч, ще не взяло тебе небо. І твоя посмішка, немов би крізь літа, Так мою душу ніжно зігріває, Бо ти мій ангел у зоряних світах, Єдиний син, […]

За тонким шаром срібла й ртуті Ховається подвійний світ. Там дні, в минулому закуті, Лишають свій холодний слід. Дивлюсь у дзеркало і бачу — Не просто профіль чи лице, А неприховану невдачу І біль, що серце запече. За амальгамою крихкою Живе мій образний двійник. Моєю плаче він сльозою, […]

Ніч — це моя приватна справа. В ній тчу думки, плекаю сни. Згасає дня гучна забава — Чекаю тихої весни. Тут світ мовчить, закритий тьмою, Немає свідків та журі. Я наодинці із собою, Під охороною зорі. Вкладаю спогади у чотки, А мрії — в зоряний атлас. Цей порух […]

А нам багато і не треба, Лиш крихту ближнього тепла. Воно пробіжить струмом по нерву, І ось до тебе вже прийшла весна. Ось тільки-тільки сніг розтанув, Ось тільки-тільки туга відійшла, Як проліски у серці розквітають, Та амброю наповнилась душа. А нам багато і не треба — Лиш тільки […]

Ти винен в тому, що син не слухається, Ти винен в тому, що в штани пісяє. Ти винен, ти винен, ти винен. Не сперечайся — так і є!!! ​Ти винен в тому, що він б'ється, Ти винен в тому, що схожий на тебе. Ти винен, ти винен, ти […]

Я повертаюсь до тих днів, Де пахло літом і травою, Де світ іще не потемнів Холодною і злою грою. Я повертаюсь до тих днів, Коли усі були здорові, Вечірній затишок ще грів Рум’яним словом у розмові. Де рідний дім — душі оплот, День починався не з тривоги, Не […]

Я повертаюсь до тих днів, Де пахло літом і травою, Де світ іще не потемнів Холодною і злою грою. Я повертаюсь до тих днів, Коли усі були здорові, Вечірній затишок ще грів Рум’яним словом у розмові. Де рідний дім — душі оплот, День починався не з тривоги, Не […]

Так хочеться, щоб теплий погляд моря І поруч — впевнена, міцна рука, І щоб не тиснули на плечі зорі, І тихим плином йшла життя ріка. Щоб повернутись в ті далекі роки, Коли здавалося, що можеш все, Коли були упевнені ще кроки, Й хвороба біль у серце не несе. […]

О, вільний, вірний вітре мій, Хочу почути голос твій, Що скажеш ти мені в тиші Про долю краю у вогні? Ти розкажи мені, як пахне диким степом у ночі, Ти розкажи мені, як у журбі схилились очерети, І як над містом в самоті там плачуть зорі золоті, І […]

Десятий рік минув, як сонце в небі зупинилось, Десятий рік пройшов, та не пройшла любов. Десятий рік, як подорож тебе забрала, Десятий рік живу один за товстим склом. Все промайнуло швидко так, неначе у кіно, Де ролі ми з тобою разом грали, Для нас написаний сюжет вже був […]

(Чорна кава — чорні думки) Капають сльози солоні у каву, Тонуть у гіркості чорних думок. Серце тріпоче, пощади благає — Розум тримає на взводі курок. Пара над чашкою — спогади кволі, Димом тікають у темну імлу. Їх розчиняє там зламана воля, Морок ковтає і тягне в пітьму. Кава […]

Не варто брати попіл в жмені, В полоні власного гріха — Час забере й підуть зі сцени незрілі дії та слова. Не варто ворушить руїни, В долонях гріти пил золи, В думках гноїти всі причини — Тепер їх більше не знайти. Нехай мовчання віддзвениться У порожнечі за плечем. […]