Сучасні вірші про життя: авторська поезія, мудрість та натхнення

Вітер виє, мов звір уночі, Сіра тінь лягла на поріг. Ходить тьмою й шукає ключі, Той хто душу продав — не зберіг. Слово чорне — тягуча смола, Впало тихим прокляттям на дім. Де колись любов розцвіла — Тліє попіл, і їсть очі дим. Бродить світом непрощений прах, І […]

Грають хвилі біля моїх ніг, Донести до мене щось хочуть. З радістю я б їм допоміг, Що вони мені напророчуть? В моря даль утікає мій погляд, Там, де сонце із хвилею грає, Промінців золотиста зграя Мені проблеском промовляє. Утечу я з хвилею вдалину, Позабуду про всі незгоди. Берегу […]

Він не бере до рук ні пензля, ні ножа, Його майстерня — люди й вразлива душа. Ущент розсиплеться упевненість на прах, Коли зростить він у душі тягучий страх. Він не лишає по собі брудних слідів, Направить впевнено туди, куди хотів. Вдягає маски, що пасують під момент. Для нього […]

Коли тиша говорить без слів, а мовчання — це заклик до дії, у тяжкій тиші линяних снів відчуваєш липку безнадію. Це мовчання не крила, а кліть, воно п’є твої вчинки, як воду. А чекання горою висить, давить плечі, мов брила із льоду. Ненароджений крок занімів, захлинувся у власній […]

Ми кажемо: «Зроблю це завтра», «Владнаю потім всі діла…», «Коли мине ця лихоманка», «Коли прийде тепла пора…». Ховаємо свої бажання У довгі скрині «до весни», Лишаючи на час той ранній Найкращі, найсвітліші сни. Купуємо красивий посуд, Але ховаємо в сервант. Шукаємо слушну нагоду Та ідеальний варіант. Вдягаєм звичне […]

В кутку кімнати, де пітьми глибини, Плете, мов павутину, сивий час. Він тягне миті з кожної хвилини, І непомітно обкрадає нас. Він сипле пил на пожовтілі книги, Вплітає срібло в пасма золоті, Руйнує створені із криці криги, Що ми звели на власному путі. Ми — лиш паяци на […]

Світ розпадається на грані, де кожен погляд — ніж у скло, і навіть пам’ять у тумані втрачає власне ремесло. Ховають відблиски в уламках буденну істину просту. Стікає тінь по гострих гранях, і срібло гасить темноту. Відбитки холоду скляного. Там рух — це тисячі облич. До роздоріжжя крижаного затягує […]

Годинник ріже спокій на шматки, В кімнаті запах пилу і провини. Майбутнє, що здавалося палким, Несеться вниз під натиском лавини. На завтра відкладаєш власне «я», Загорнуте в ілюзію чекання. Ця тиша — не фортеця, а петля, Де задихаються живі бажання. Хвилини — швидкоплинні та сліпі, Течуть крізь пальці, […]

Життя — це мить між вчора і ніколи, де кожен крок — це пошук глибини. І ми йдемо крізь радощі й недолі. А завтра що? Байдужість тишини? Де пам’ять, наче тінь на перехрестях, шукає у пилу чужі сліди, що заховалися у тріщинах і жестах, мов час, що зник […]

Мені все сниться, сниться і думкою я там, Нехай мені проститься — свого я не віддам, Нехай я ще не в змозі припасти до землі, Вона там вся в облозі, та поки є, є ми. Думками я з тобою, у своїм дворі, До болю так знайоме я бачу […]

Усе життя своє я розмістив в одній валізі, Надбання всіх років на дно лягло, Щоб тепло було їм і затишно, поклав я теплі речі, За ручку взявся - і покотилось колесо. Дорога йде то вгору, то на узвіз, То прямо, то звивається змією, Тягну життя, яке з собою […]

Життя у своїй шкаралупі, Коли ти нікому не треба, Коли дні ідуть за днями — Торг неможливий для тебе. Коли похід в магазин Став розвагою нині, В минулому лишились всі Захоплення твої дитинні. Коли під вікном стоїш, Рахуєш, скільки прохожих Повз тебе кудись біжать, На тебе вони зовсім […]