На роздоріжжі вицвіли сліди. Дві далечіні і дві різні правди. Застиг, як камінь, що лежить на дні, Боїшся помилитися «назавжди». Не робиш кроку — значить, йдеш назад. Поки мовчиш — за тебе скаже вечір. І дні твої, мов перестиглий сад, Плоди скидають на холодні плечі. Ти кажеш: «Завтра…», […]
Світанок. Тихий дзвін ложки об край чашки, запах щойно звареної кави, і більше жодного звуку. Моя душа любить цей момент. Коли світ ще спить, а я вже не сплю. Це не самотність у звичному розумінні — це самотність обрана, вистраждана, а потім поцінована. Мої друзі часто не розуміють. […]
Ой, літа ви, літа молодії, Утекли ви від мене кудись. Чи птахами удаль відлетіли, А чи з кониками подались Вороними далеко-далеко, Не вернути мені уже вас, На душі стає щемно і тепло, Як згадаю далекий той час, Як трояндами ви розквітали, Рахували зірки усю ніч Та від щастя […]
Навколо — море людських тіл, Вирує, пульсом б’є і грає. Та в товщі цих безликих хвиль Самотність в серці проростає.
Троянд окрас шипи розгорне Ягня пригляне грізнорого Най у Лілії квіт крізь Любов розсвітає Без шипа без грози лиш красою сіяє Троянд окрас шипи розгорне Ягня пригляне грізнорого Най у Лілії квіт крізь Любов розсвітає Без шипа без грози лиш красою сіяє 1983 The modest Rose puts forth […]
Скажи мені, Орле, що таЇться в дірІ Чи в КротА запитатися знов? Може Мудрість вміститися в срібний клейнОд, Чи в злотій чаші Любов? 1983 Does the Eagle know what is in the pit Or wilt thou go ask the Mole? Can Wisdom be put in a silver rod […]
НахОде і бУде щоночи вистава Що плисти збираю я човен мій чалий Вона ж до країн наднічнИх повертає Мій погляд крізь ніч – темний промінь в нічого Чи вздрію бодай би останню зорю там Бо зовсім один в цьому морю нічному Ось жінка вродлива коханням полОнена ТемнОти гортає […]
Скраю тане вечір в сум З невгамовною журбою Невколисано юрбою Все кружляє вітер дум : __________________________ Поволі шукаю броду __________________________ В повільній вечірній воді _________________________________________________і __________________________ Ніч впливає поволі __________________________ Облямовує в темний спокій __________________________ __________________________ Човен чорної долі __________________________ Вінцем повен нічною пітьмою __________________________ Роззоряною водою __________________________ […]
В темряві ночі Погасли ті очі. Без світла краплини — Тяжкії хвилини. Долини, стежини, І гір тих вершини Заснули в ту нічку, Усі — окрім річки. А річка бурхлива, І завжди примхлива, Нестримна в потоці — Не зникне в мороці. Річка — це хвилі, А хвилі — життя. […]
І що не кажи, а на серці — печаль, Мов тінь понад краєм, тривога лягає. Зронили у прірву свій чистий кришталь, І горді, в кайданах, по світу блукаєм. Згасили у чварах, розвіяли в дим Багаття, що волю кувало сторіччя. І стали у власному полі — ніким, У власному […]
Що далі, чекати між світом і тінню? Чий голос шукати, чиє там коріння? Чи попіл, чи пустка, чи вірна утрата? Ну в чому ж, скажіть, ця земля винувата? В глухому мовчанні хитаються зорі, І світ шелестить на забутому полі. Гойдається в небі холодна струна, Над попелом долі зійшов […]
Уже наболіло, до тім’я пробило, Сталева епоха роздерта ущент. На цвинтарі правди холуї засіли, І руки Феміди закуті в цемент. Смеркає від крові, що в небо пролилась, І гомін шалений крізь всесвіт пливе. Кати, схаменіться: оце беззаконня Вам вічним прокляттям у вік проросте. Сплюндровані душі не стануть мовчати, […]
У бурхливому потоці щоденних справ нам часто необхідна пауза, щоб зазирнути всередину себе. Філософська лірика — це саме той інструмент, який дозволяє зупинити час і задуматися над фундаментальними питаннями людського існування. У цьому розділі нашої платформи сучасні автори діляться своїми глибокими роздумами, втіленими у поетичну форму. Це не просто вірші, а відверті пошуки істини від учасників спільноти, що спонукають до переосмислення цінностей.
Поети нашого порталу досліджують найтонші матерії людської душі. Через авторське слово вони намагаються знайти відповіді на питання, які турбували людство століттями, але сьогодні, у наших реаліях, набувають зовсім нових сенсів.
Філософська поезія багатогранна і торкається найважливіших аспектів буття. У добірках наших користувачів ви знайдете роздуми на такі теми:
Читання філософських віршів вимагає вдумливості, тиші та готовності до внутрішнього діалогу. На нашому порталі ви можете не лише читати цю глибоку поезію, а й обговорювати її з авторами. Ця лірика вчить нас мислити критично та приймати багатогранність світу.
Відкривайте для себе нові імена в сучасній поезії. Зберігайте рядки, які найбільше резонують із вашим світоглядом, до власних книжкових колекцій на сайті, залишайте коментарі авторам та діліться мудрістю з друзями!