Серед гомону, свят і інерції, Поміж тисяч фантомних облич, В центрі кола — в німій екзистенції — Ти куєш свою внутрішню ніч. Де епохи впадають в ентропію, Там, де час розсипається в прах, Ти гартуєш кристальну утопію На сталевих і гострих вітрах. Твій дух витесав власну буденність І […]
Різні обличчя, різні думки, Думки мінливі, думки прості. Десь в цьому світі щастя живе, Десь в цьому світі горе нас жде. Скільки думок, стільки ж світів, Хтось знайде в пісні спільний мотив. Пісня лунає через життя, Але буває і каяття. Різні обличчя, різні думки, Світ нас єднає, когось […]
Добро не має маси і об’єму, Не зважити його і на вагах. Воно — як відблиск світла золотого На втомлених і зморщених руках. Немов зерно, закинуте в каміння, Що не питає: «Можна прорости?» А просто точить стіни сотворіння, Щоб сонячні побачити пласти. Воно не в тому, щоб роздати […]
Годинник б’є мов молот по ковадлу. Кує із миті довжелезний шлях. Кидає його нам, немов принаду. І ми йдемо по ньому — попри страх. Хто ми у світі — темрява чи світло? Попереду — падіння, чи політ? Щоб берег вічності в житті зустріти, Ми летимо… мов мошкара… на […]
І ось я стала. Зупинився біг. Затихли відзвуки швидкого кроку. Лягає втрата, як грудневий сніг, на душу, ще тремтячу після шоку. Я більше не гонець. Я — відкриття. Дивлюсь у порожнечу вже свідомо. Приходить прийняття, мов зізнання, що все пішло. І це уже вагомо. Вдих. Видих. Сіро. В […]
Я — поетеса, та, що мовчки кричить, Нехай не читають — я в тиші зросту. Я — поетеса, та, що в серці звучить, Нехай забувають — я правду несу. Я буду вважатися нею, поки люди читають, Перечитують мої, не свої, думки, Буду вважатися нею, поки люди тримають, Тримають […]
Скажи, мій Боже, коли настане тиша на Землі? Коли не буде війн? Коли не будуть гинути люди? Коли у спокої та щасті на Землі ми жити будемо? «Все те, що хочеш ти, у ваших же руках. Для щастя дав Я вам усе, щоб жили люди. Але допоки ви […]
Цвіте, цвіте яблуневий, Сяєш ти у день травневий Рожевими зірочками У садочку тата й мами. Їх давно уже немає, А яблуньки розквітають, Що садили їхні руки Для дітей та для онуків. Яблуневий цвіте гарний. Спогади летять птахами, Тихо на плече сідають І моє серденько крають.. Отой цвіт рожево-білий […]
Мовчи. Залиш позаду всі слова, Відкинь усі наймення та умови. У тиші визріває вісь нова, Де більше не потрібні жодні мови. Спадає час, немов чужа вуаль, І розпадається гнітюча схема. Тут більше не працює вертикаль, Ти сам тепер — і космос, і система. Ти все шукав той вихід […]
Затихли грози між крихкими днями, Де рветься час на правду і на «ні», Де ми ішли непевними шляхами, Лишаючи автографи у сні. Тонка межа — як лезо чи як крига — Розрізала надвоє сни й думки. Життя гортається — старезна книга, Де між рядками — долі і віки. […]
Наш світ — це ми самі, у подиху кожнім і кроці, В ранковій росі і в бездонній нічній глибині. Він в шурхоті трав і в небесному синьому оці, В усьому, що квітне в душі і в земній далині. Це дім, де коріння сплелось із живими серцями, Де кожна […]
Життя — це атлас із доріг, І вдих, і видих їх сплетінь. То кроки легкі, наче сміх, То біг — стаккато тупотінь. Цей атлас не підкаже дій, Не зафіксує кожен злет. Він — ряд негаданих подій З думок, із хаосу й прикмет. Там стежки, виткані з роси, Малюють […]
У бурхливому потоці щоденних справ нам часто необхідна пауза, щоб зазирнути всередину себе. Філософська лірика — це саме той інструмент, який дозволяє зупинити час і задуматися над фундаментальними питаннями людського існування. У цьому розділі нашої платформи сучасні автори діляться своїми глибокими роздумами, втіленими у поетичну форму. Це не просто вірші, а відверті пошуки істини від учасників спільноти, що спонукають до переосмислення цінностей.
Поети нашого порталу досліджують найтонші матерії людської душі. Через авторське слово вони намагаються знайти відповіді на питання, які турбували людство століттями, але сьогодні, у наших реаліях, набувають зовсім нових сенсів.
Філософська поезія багатогранна і торкається найважливіших аспектів буття. У добірках наших користувачів ви знайдете роздуми на такі теми:
Читання філософських віршів вимагає вдумливості, тиші та готовності до внутрішнього діалогу. На нашому порталі ви можете не лише читати цю глибоку поезію, а й обговорювати її з авторами. Ця лірика вчить нас мислити критично та приймати багатогранність світу.
Відкривайте для себе нові імена в сучасній поезії. Зберігайте рядки, які найбільше резонують із вашим світоглядом, до власних книжкових колекцій на сайті, залишайте коментарі авторам та діліться мудрістю з друзями!
© i2.com.ua - Всі права захищені.
Проект створений для популяризації творів сучасної української літератури.