Злегка яблука вже зашарілись
Та стернею покрились лани,
Лелечата літа́ти навчились
І лишили гніздо назавжди́.
День осінній болем ого́рне,
Сум посіє, тривогу верне́,
Як вожак уже клин піді́йме
Та у звідану даль поведе.
Над двором пролетить, над полем,
Поруділим злегка́ ліском,
І у серці знову заколе,
І рука осіни́ть хрестом.
29.07.2026.
Ганна Зубко
