Кожне слово – мов лезо між ребер.
Кожне речення – повне страждань.
В цій країні відвертих суспензій.
Більше місця нема для вагань…
Тільки попіл на чорних долонях,
Тільки холод у скронях німий.
Ми загрузли в щоденних тривогах.
Шлях закритий – колючка, застій…<br>Макс Громов
