Ламається все…

Ламається все…
Ламається все, і терпіння і воля,
Під настрій лягають думки й почуття,
Під постріл лягають новітні герої…
А нас видаляють щоденно з життя.
А, де ж ми були,
І, хіба ми не знали,
Що рано, чи пізно,
Це станеться тут?
І, все, що ми мали, у нас відібрали,
Всі ті, що вели, і сьогодні ведуть.
Знецінелась віра у справедливість,
Здається, ще вчора, напевно була.
Пройти крізь усе, треба мати сміливість,
Пробачивши все, не тримаючи зла…
…Щоденна загибель – часу мого звичка,
Нав'язана нам, немов символ біди.
І "Сотня Небесна" все кличе і кличе,
За нею у вирій без сумнівів йти.
П.Лютенко м.Подільськ
Петро Лютенко