Вірші про життя: філософська лірика та роздуми

Еліті екстрактивній не потрібно, Щоб ти був вільним, ситим і багатим. Бо той, хто не живе нужденно й бідно, Не хоче бути юнітом слухняним. Багатство — це не просто повні скрині, Це незалежність і свобода кроку, Це вільний час, щоб думати віднині Про право, справедливість і гідність. Фінансово […]

Моя дружина — кохана Наталія, Найтонша у світі у неї талія Найяскравіша квітка мого життя З найніжнішою і чистою душею... Ми їхали в Одесу тоді вдвох Коли ще не було війни й ковідних невзгод, А донечку з собою не взяли, На бабусю крихітку лишили. Ми... в аварію потрапили […]

Я із тобою – під єдиним небом, І зір – один і той же океан, І кожен день – на відстані і разом, Немов луна відгукується нам. Між нами – незначна смішна різниця: Молодша я лише на дев’ять днів. І часто твої дивні таємниці Є віддзеркаленням моїх віршів. […]

Де живе сонце? У синій імлі, Де в ніч курличуть легкі журавлі. В хмарах пухнастих, де вітер гуляє. Де гір вершини у небо вростають. Сонце – у полі, в колоссі палкім, В сміху дитячому, в домі моїм. І у прозорій росі виглядає, В кожній душі, що звучить і […]

Там, де зорі гаснуть тихо, Де спинився часу біг, Засинає міцно лихо, Падає на плечі сніг. Там тумани срібну пряжу Сонно над рікою тчуть І ніхто уже не скаже, Де спокою нам здобуть. Лиш поміж вітрів у тиші Чути шепіт давніх мрій Що колись цвіли мов вишні У […]

Я на землі без тебе, Я в небесах з тобою, Мені ніщо не треба, Лиш бути з головою. Не смійся, моя люба, Думки такі підступні, Бувають ніжні й любі, Але бувають згубні. Я це все вже пройшов, В душі з’явився спокій, Бо я живу тобою, Немов святим прибоєм. […]

То гострими шипами вколеш, То квіткою в душі цвітеш, То не дозволиш в розпач впасти, До самогубства слабших доведеш. І не втекти від тебе, не сховатись, Печеш мій мозок і лікуєш також ти, І все життя, не знаючи втоми, Події всі ти маєш зберегти. Я інколи втекти від […]

Все чекаю травневу грозу, Її гомін розкотистий в небі, Нетерпля́ча, у часі спішу, Сповільнити ходу, мабуть,треба. Й час спішить,то сповільнює хід, А чи може мені так здається, Добавляє все втоми до літ, За якою уже не вернеться. Прислухаюсь у ясена скрип, В плач пташиний,а чи почулось, І здається, […]

Лови хвилини, дихай ними, Немов в останній раз. Вдихай мороз із хуртовини, Дощів озонний джаз. Вдихай бузку п’янкий і ніжний Дурманний аромат, Лови і пий повітря свіже, Вбирай квітучий сад. Вдихай вологий подих моху, Багаття гострий дим, Туман, що стелиться потроху Над плесом лісовим. Смакуй бурштинові світанки, Грози […]

Коли піду від тебе назавжди — не допивай за мною чорну каву. Спали мої розгублені сліди, й забудь усе — і темне, і ласкаве. Не згадуй більше сміх моїх очей, мій крок швидкий у натовпі міському. Серед тягучих вистиглих ночей не роздавай цю темряву нікому. Нехай за мною […]

Вечір тінь опустив на землю, Стих раптово пташиний спів, Не став промінь гріти оселю І рум'янцем на заході сів. І роса вслід на трави впала, Стихла хвиля, між верб лягла, Сова в сутінки закричала Та так голосно, як могла. Комарів уже писк від вуха Відганяла чиясь рука, Хтось […]

Моє сонце поволі заходить, А твоє підіймається ввись, І від тебе залежить, як сяйво, Полуденну освітить блакить. Я пройшов вже свою дорогу, З рівчаками, каміння та сліз, І була в мене радісна втома, Від щоденних здійснених мрій. А тобі ще йти по стежині цій, Ще товкти протиріччя думок, […]