Серед вечора, де грає волейбол
Я бачила лиш гру, той шум і гол
Стояла осторонь, мов спокій між людей,
Не думала, що він – мій хтось із мрій.
В раптом – погляд. Його. Незнайомий.
Він був між усіх, але зовсім особливий
У постаті – спокій, в очах глибина,
А в серці моєму з'явилася весна.
Я бачила рухи – чіткі та прості,
Як кадри із сну, що приходять в житті
Неначе цей вечір, був десь в мені,
Як спогад забутий у давній весні.
І хоч ми були, наче зовсім чужі,
Та серце озвалось: "Він десь у душі".
У погляді — спокій, у жестах — тепло,
І враз моє серце тихенько цвіло.<br>Lady Di
