Вірші про життя: глибока поезія, мудрість та мотивація

«Працюють» добре депутати : Здіймають до небес зарплату Собі любимим, а народу - «Фіг з маком». Це вам нагорода За діток, що війні віддали, За те, що кров там проливали. У перші дні подій кривавих Сиділи дупами на лавах. До рук вони не взяли зброю, Не стали за […]

‎От і вечір затихає, зорі засвітили, ‎Випікають Калиту, аромат повіяв. ‎Корж той колом, ніби сонце, що із неба світить, ‎Його смак не передати, спробуй лиш вкусити. ‎ ‎Прив'язали Калиту у кутку, у хаті, ‎Щоб дівчата й парубки, ішли скуштувати . ‎Хто до тягнеться губами, той щасливий буде, ‎Йому […]

‎Спливають в пам'яті веселі вечори, ‎І друзів море, ніби цілий світ. ‎Великі плани, жарти до зорі, ‎І кожен наче був тобі як Рід. ‎ ‎Лунали голоси, гучні й живі, ‎Неслися сміхом вулиці мов хвилі. ‎Здавалось, що у цій земній юрбі, ‎Тебе ніколи не залишать в тіні. ‎ ‎Летіли […]

‎Є три речі у світі, що назад не ідуть, ‎Бо в минуле ніколи не робиться путь. ‎То є час, що згорає у тиші без слів, ‎І нагадує нам: будь сміливим, живи. ‎ ‎Слово випавши з губ, не повернеш назад, ‎Воно може зігріти і все зруйнувать. ‎Тож зважай на […]

Хто твій ворог? Спитай це у тиші, ‎Не позаду він і не в пітьмі. ‎Він сидить там де серце ледь б'ється, ‎Сумнів ,страх затискають в тиски. ‎ ‎Він у тім хто мандрує по колу, ‎Одним шляхом проходять всі дні. ‎Де по розкладу все, по шаблону, ‎Мрії сплять у […]

З МІСТА ЛЕВА ДО СТОЛИЦІ Королева з міста Лева Верта до столиці, Та для неї не знайшлося Нижньої полиці. Королева з міста Лева Їде, мов на троні, Та на ньому геть незручно Сидіти в короні. Королева з міста Лева В столицю прямує, Як же їй там примоститись Все […]

З МІСТА ЛЕВА ДО СТОЛИЦІ Королева з міста Лева Верта до столиці, Та для неї не знайшлося Нижньої полиці. Королева з міста Лева Їде, мов на троні, Та на ньому геть незручно Сидіти в короні. Королева з міста Лева В столицю прямує, Як же їй там примоститись Все […]

Із хмарного неба, де місяць і зорі, ‎Де вітер летить у далекий політ. ‎Зійшлися герої, сини України, ‎Що волю кували крізь біль і роки. ‎ ‎Тут князь Святослав із мечем у правиці, ‎І очі горять його ніби вогонь. ‎Він каже ми кров'ю писали сторінки, ‎Аби земля рідна не […]

‎Чому в війну знов втягнутий народ, ‎А де ж оті що в м'яке крісло сіли? ‎Чому женуть в окоп простих людей, ‎А хто в краватках мовчки руки вмили? ‎ ‎Чому усе що будував народ, ‎Пройшло крізь тінь, приватним миттю стало? ‎Як наші фабрики, заводи і поля, ‎В кишені […]

Коли забуваєш життя цінувати, То смерть не забуде про це нагадати. День кожний в житті, безперечно, важливий. Щодня ми отримуємо якесь диво. Барвиста веселка за обрій сягає, На сонці немов гімн життю награває. За клопотом часто не бачиш це диво, А це, безумовно, важливо й красиво. Не страшно […]

Думки ніч безсонна несе, навіває. Ущент душу, мозок вона розриває. А ти спиш і бачиш вже сон свій десятий. Мій сон заховався, мов ворог заклятий. Думки б'ються в череп, мов кришу зриває. Куди дівся спокій? Та хто його знає? Іди геть безсоння, - мені на роботу, Помилуй, затихни, […]

‎Годі вже, люди, терпіти це зло, ‎Тут правду продали, за тепле гніздо. ‎Де судді і копи, як тінь у вікні, ‎Не служать закону, а хто заплатив. ‎ ‎Де влада мов каста, немов дика зграя, ‎Що знову тарифи підняла за хмари. ‎Вони у палацах, народ у боргах, ‎Ще й […]