Сучасні вірші про життя: авторська поезія, мудрість та натхнення

Вокзал живе розлуками й серцями — і на пероні знову метушня, між станціями, селами й роками мчить кожен поїзд — наче навмання. Хтось обіймає, щоб не відпускати, ховає в очі вогку пелену. А хтось спішить — не хоче почекати, шукаючи дорогу, не одну. Залізо пахне димом і дощами, […]

В моїй голові — безкінечні тунелі, Де вітер ганяє старі голоси, Там сонце малює химери й моделі, І тонуть у спогадах вранішні сни. Там атлас доріг і незвіданих марок, Забуті вистави, прем’єри думок, І кожен мій сумнів — як сизий огарок, Що креслить на мапі черговий мій крок. […]

Щось «баби» в цю осінь якісь холодні, Та де ж його взяти того тепла? Найпалкіші чоловіки тепер на фронті, Ось і не вистачає тих, кого нема. А хто залишився, то все не те, У парках і скверах старі та діти, А молодь лишила країну, Або ховаються хто де. […]

В душі залишилося випалене поле, Там сірий попіл стелиться крізь дим. Здається, що не житиму ніколи, Немов усе згоріло разом з ним. Де квіти сонячні колись буяли, Де гомін був і радісний розмай, Димлять в душі обвуглені розвали, Що тягнуться в безмежний тьмяний край. Живе там тиша — […]

Пам'ятаю, як місяць світив, І як зірка униз летіла, Тупав кінь, хвостом крутив, Теребив вудила. Я ж --- зі східців долоні вверх, Та без зірки донизу впала, Час наївність мою ту стер, Як дорослішою стала. Сміх і гріх --- це тепер, а тоді --- Сльози й розпач, коліна […]

Я закохалася в життя, В чарівну ніжності стежину, В буянь бузкових відчуття, В легенький вітер, В чудну днину, В обійми ніжних почуттів, В чарівні пахощі духмяні, В жаданну мить, В пташиний спів, В чарівні роздуми багряні, В небес бездонну глибину, В веселку, що цвіте над гаєм, В ковток […]

Ти сильна... Ти жінка... І ти українка… Твоє ДНК — це є нації цвіт… Це щирість у скронях, А твої долоні В молитві до Бога здіймають політ. Ти сильна... Ти зможеш... І ти допоможеш піднятись у дусі… Бо ти — оберіг, Що словом своїм Душі всім зігріваєш І […]

Ніби вчора, рідна моя мамо, Ти мене будила рано, А сьогодні я вже на війні. Де лише на світі я не буду, Я ніколи, мамо, не забуду Твої очі лагідно-сумні. Буду я, матусю, пам'ятати Той садок квітучий біля хати, Де сиділи ми разом колись. Де цвіла красою наша […]

Я люблю своє рідне місто, За його неповторну красу, За щасливе своє дитинство, Яке я з роками несу. Я вірю, настане свято, Що в один чудовий день, Ми у своєму рідному місті, Заспіваємо щирих пісень. Заспіваємо про все, що минуло, Про щасливі дні та війну, І як наші […]

Йде весна, пригадалася осінь, Та, моя, що давно відійшла, Тепер дні усі наче в морозі, Бо пора моя --- то вже зима. При мені вона, я біля неї, Якби́ осінь вернути свою, Іще ту, іще жовто-зелену, Із тих сивих туманів дощу. Всі --- весна моя, осінь і літо […]

«Ой, матінко моя рідна, таке життя довге, А як час настав — ніби й не жила. Глянула у далечінь, в небо стежка біла, А позаду шлях битий, життям укритий. Йшла по шляху битому, ногами збитими. Сивина у волоссі, слід від хвилювання — За дітей рідненьких, за своє кохання. […]

Як молоді так мітингують, а як дорослими стають, То так крадуть, що просто дивна дивина. Де ж так навчають? В якому виші вас цьому привчають? Поки народ складає будь-яку копійку, щоб прожити, Ви вже не знаєте куди ще вкласти, що купити. Як тільки дупу вмостить в нове крісло, […]