Сучасні вірші про життя: авторська поезія, мудрість та натхнення

Весна прийшла. І простір захихикав. Заполонила все немов Wi-Fi. І світ емоціями враз забликав — коти, так точно: тепло — значить рай. На вулиці коти записки пишуть про кицьку білу, і пухнастий біль. А потім себе витівками тішать і галасують: «Це був план! Це стиль!» Собаки дивляться — […]

Я сьогодні — як чайник без кришки киплю. Я киплю, і свищу, і не знаю межі. У кишені — вітри, та я все це терплю. Мої плани масштабні — не входять в вірші. Я виходжу у світ, як у цирк без квитка, де коти диригують оркестром дощу. Де […]

Ми знаєм — попереду тиша й пітьма, і кожен наш крок — це холодний удар. І час не лікує — це просто зима, і правда мовчить, як згорілий пожар. Ми бачили світ, що тріщить знов і знов, де віра ламається в пил і бетон. Та ми підіймаємось знизу, […]

Зникає шум, зникають дивні роси, Вечірній обрій гасне у вогні. Життя питань не ставить. Скаже: «Досить.» Лишаючи розгадки вдалині. Вщухає вітер, що гойдав надію, І тиша обіймає за плече. Все те, що ми вважали за подію, Тепер крізь пальці спокоєм тече. Лишилось тільки те, що справді варте: Цей […]

У скрипки лопнула струна — рука упала, як провина. У просторі крихка луна звучала ще якусь хвилину. В повітрі залишився злам, як незавершена молитва. Обірвана об гострий край, мелодія програла битву. Закам’янів смичок в руці — мов незакінчена розмова. Ні нот, ні звуків у кінці, лиш біль, що […]

Ми падали в житті не раз, Вкривались мороком і пилом. Підніжка, поштовх будить час, І тягне вниз похилим схилом. Хвороба, тіло, гострий біль Навчили нас перемагати. У серці зріла нова ціль, Що вчила знову виживати. Не гріх — скотитися до ніг, А слабкість — в пилові застряти. Нас […]

Було́ не так все, все не так, Як посмішка невміла, Здіймавсь і падав наш літак, Не втримували крила. Наш корабель спливав, тонув І в штормі, і у штилі, А ти і досі не збагнув Топили на́що хвилі. Пройтись хотілось по весні, За руки взявшись, як то мило! Але […]

Було́ не так все, все не так, Як посмішка невміла, Здіймавсь і падав наш літак, Не втримували крила. Наш корабель спливав, тонув І в штормі, і у штилі, А ти і досі не збагнув Топили нащо хвилі. Пройтись хотілось по весні, За руки взявшись, як то мило! Але […]

Погана звістка... війна шле... Щем у душі до болю, Бере без дозволу, краде Чиїсь життя порою. І ані цвіт, ні зелень трав, Ніщо не заспокоє, Здіймався вітер і сідав, Вслухався в чиєсь горе. І ніс журбу ту із дворів У стогін річки в хвилях, Тулився згодом до вінків, […]

Вона не падає — поволі тане, У всесвіті втрачає свій відблиск. Ще вчора сонце, чисте і жадане, Сьогодні — тільки пам’яті відтиск. Вже не палає зірка, не вирує, Затихли і вогні в німій імлі. Вона свій промінь всесвіту дарує — І він летить роками до Землі. В цім […]

Ми лише спалах.... Мить у вічному танку, Немов росинка на ранковій траві. Кожен із нас — недовгий, крихкий ґанок У ланцюгу століть, у плині часу І скоро — тиша, Залишаємо слід у тіні. Мрії, що минають, Лише спогади у кольорах. Життя – це загадка, Кожен крок — нова […]