Сучасні вірші про життя: авторська поезія, мудрість та натхнення

Коли світ розсипається, мов картковий будинок, І фундамент під ногами стає водою, Я не шукаю жалю чи сторонніх підтримок — Я стаю на опору, що завжди зі мною. ​Вона в мені — від маминих перших уроків, Від того «вставай», коли вперше упав. Вона з Йосипівки, з її тихих […]

У її очах — скарби, яких не купиш і не вкрадеш. Це не про золото, не про книжки чи знання. Там — проблиск мудрості, яку вона колись осягне, Моральна стійкість і гарт щодня. Там сила тіла і відвага живої думки, Уроки, що батько дає не словом — життям. […]

Мій ранок коштує дорого. Не в грошах — у зусиллях над прірвою сну. Коли о сьомій місто ще дихає волого, я вже затягую вузол, починаю свою війну. П’ятнадцять годин — від світанку до глухої ночі. Це не зміна — це виривання шматків життя. Коли від втоми печуть і […]

Щоранку я виходжу на ринг без свідків. Без музики. Без оплесків. Навпроти — я ж сам, але з очима ліні, страху і тихої зради. Він знає, де болить. Він шепоче: «Почекай. Завтра. Не сьогодні». Він носить моє ім’я і вміє ховатися під виглядом втоми. Я сумніваюсь. Не завжди […]

Дисципліна — мій щоденний щит, Не гнів і не сліпа агресія. Коли всередині буря кричить — Я мовчу. І саме цим перемагаю. Я не шукаю легких днів — Я готуюсь до важких. Бо хаос ламає слабких, А порядок тримає живих. Мене не рятує настрій, Мене рятує режим. Коли […]

Без світла вже вечір, і ранок, і день, Ще й холод весь час дошкуляє, Надво́рі ж --- зима, війна по ній йде, По нашій землі все гуляє. І виють сирени, ракети летять, В бік сходу повік не дивитись, Та сонце там сходить і протягом дня До за́ходу бу́де […]

Добри́день, доню! Як живеш? Давно тебе чекаєм, У вікна дивимось, чи йдеш, В воротях виглядаєм. А знаєш, доню, в нас зима, В снігу усе подвір'я, Морозів сильних не бува, А сніг пухкий, як пір'я. Покрита льодом річка вся, Знедавна млин працює, Зерно змолотим --- кабанця До літа відгодуєм. […]

Темрява — це лише тінь. Коли здається, що сил немає, знай: ніхто не згасив світло. Воно все ще там. Всередині. ​Шлях може губитися. Сніг — глушити весну. Але надія — це не втеча в мрію. Це спуск у глибину. ​Воно не гасне саме. Воно чекає. На тій самій […]

Я дякую Богу за вроду свою, За всі свої вміння, таланти і долю. За те, що я міцно ногами стою За те, що маю сильную волю . Я дякую Богу за світло в собі, За шляхи, які радо проходжу За миті щасливі старі і нові, Дні із любов'ю […]

Не забирай у мене сни, Помилуй, старість, зжалься, Забрала молодість --- бери, Надалі не знущайся. Більш не нагадуй про мій вік, І не тривож хвороби давні, При ме́ні розум, ще не втік, То ж не такі і дні печальні. Не поспішаючи в них йду, (Як добре не спішити!) […]

Весна. Вівторок. Сукня в смужку. Довіра. Щирість. Тепла дружба. Надія. Віра. Кава. Секс. І нелюбов. Без цукру все. Чекання. Пустота. Страждання. Не перший. Але хай останній. Зневіра. Втрата. Крик в подушку. Цемент на серце. Сталь у душу. Холодне слово. Недовіра. Непрощення собі. Без міри. Життя. Робота. Дім. По […]

Весна. Вівторок. Сукня в смужку. Довіра. Щирість. Тепла дружба. Надія. Віра. Кава. Секс. І нелюбов. Без цукру все. Чекання. Пустота. Страждання. Не перший. Але хай останній. Зневіра. Втрата. Крик в подушку. Цемент на серце. Сталь у душу. Холодне слово. Недовіра. Непрощення собі. Без міри. Життя. Робота. Дім. По […]