Сучасні вірші про життя: авторська поезія, мудрість та натхнення

Тобою дихаю і йду, І світ вміщається в сліди. Тобі і звичкам піддаюсь, Іду туди, куди йдеш ти. Ти поруч, ніби вічна тінь, Твій погляд душу мені гріє. З тобою добре, коли день, Не страшно, коли вечоріє. Ти засинаєш біля ніг… А ранок знов приносить шок: Ти зжер […]

Коли Творець розсипав зорі в синь, надав він простору та часу рух. Сказав до Дня: «Ти — світло й далечінь», а Ночі дав солодкий, сонний дух. Він сіяв світом промені надій, Вона ж несла під шаллю таємниці. І на межі, де світла й тьми — двобій, День ненароком […]

Люблю я теплу пору року, Коли в садочку квіти розцвіли, Коли дівчата одягнуті нівроку, І ти не в силі очі відвести. Мене охоплює відлига почуттів, Вона торкається кожного куточка, В холодну зиму я так цього хотів — Відчути подих ніжного росточка. Коли надворі посмішки одні, Коли обличчя сяють, […]

Трава в покосах знов лежить, Нехай би зеленіла, Душа поранена болить, Замкнулась, посмутніла. І так по колу з дня на день, Ніщо не розважає, Сум павутину все плете І біль не відпускає. Загляне промінь, збадьори́ть, Й минеться все відразу, І погляд в посмішці злетить, Забувши про образу. 30.05.2026. […]

Він Я вигадав тебе із сотні слів, Зіткав твій образ із нічного неба. Наблизити, торкнутися хотів Тієї мрії, що творив для себе. Вінчав твоїми рисами святих, Вкладав їм у вуста свої промови. Серед ілюзій, ніжних та палких, Я виліпив дитя своєї змови. - - - Вона Я теж […]

У голові — безладдя й кавардак. Думки літають, мов тривожні бджоли. Одна із них кричить: «Усе не так!», А інша згадує чужі розмови. Ось у кутку осів туманом стрес — Його мітлою вижену за двері. А поруч примостився вже прогрес І креслить план на хмарному папері. Думок та […]

Я чую, як тікає час — та наздогнати вже не в змозі. І там, де серпень мій вже згас, стою в пилу я на дорозі. Летять хвилини, як птахи, у вирій, де немає тиші. Рахую миті та роки, які життя в мені залишить. Зі мною лиш мовчазний світ […]

I. Вона (творення долі) Пройшлася ниткою червоною по долі — Багряним сяйвом спалахнула мить, Стібками маки вишила у полі, І ця червона нитка — не згорить. Життя — полотнище, натягнуте на раму. На ньому хрестик — днів буденних знак. Ця нитка роз’ятрила давню рану — Розквітло серце, мов […]

Ламає простір призма скла, І промінь сяє, мов суцвіття, — Десь крапля світла потекла У кольорове розмаїття. Веселка ріже мерзлоту, Між «до» і «після» грань зникає. Розсіює скло чистоту, В барвисті сни думки вдягає. Один відтінок — то печаль, А інший — спалах сподівання. Дивлюсь крізь призму у […]

Там, де вгризаються зубами в ціль, Де вдих — початок, видих — вже межа, Зійшлися двоє у запеклий бій: Сліпа Удача й Смерть, як тінь ножа. Удача кості кидає у літ, Сміється в очі, сипле іскри світла. Жбурляє сміхом у польоті щит, Що під вогнем на мить одну […]

У горлі стигне ртуттю мертвий крик, і вигризає з вен в’язкий потік. І темрява повзе крізь звук холодний, і гасне в грудях різкий ритм голодний. Змовкають дзвони, коли біль реве, і плавиться небесне скло старе. Слів попіл падає і стіни зводить, де тиша поміж тріщинами ходить. Час витік […]

У кожного диявол свій — із криці. Він не з глибин, а з дзеркала мовчить. Він п’є твій спокій з темної криниці і в сигаретнім димі щось горить. Він носить маски, дорогі й шовкові, шепоче голосом твоїм в пітьмі. Лишає шрами з попелом на слові, будує стіни в […]