Сучасні вірші про життя: авторська поезія, мудрість та натхнення

Коли тиша говорить без слів, а мовчання — це заклик до дії, у тяжкій тиші линяних снів відчуваєш липку безнадію. Це мовчання не крила, а кліть, воно п’є твої вчинки, як воду. А чекання горою висить, давить плечі, мов брила із льоду. Ненароджений крок занімів, захлинувся у власній […]

Ми кажемо: «Зроблю це завтра», «Владнаю потім всі діла…», «Коли мине ця лихоманка», «Коли прийде тепла пора…». Ховаємо свої бажання У довгі скрині «до весни», Лишаючи на час той ранній Найкращі, найсвітліші сни. Купуємо красивий посуд, Але ховаємо в сервант. Шукаємо слушну нагоду Та ідеальний варіант. Вдягаєм звичне […]

В кутку кімнати, де пітьми глибини, Плете, мов павутину, сивий час. Він тягне миті з кожної хвилини, І непомітно обкрадає нас. Він сипле пил на пожовтілі книги, Вплітає срібло в пасма золоті, Руйнує створені із криці криги, Що ми звели на власному путі. Ми — лиш паяци на […]

Світ розпадається на грані, де кожен погляд — ніж у скло, і навіть пам’ять у тумані втрачає власне ремесло. Ховають відблиски в уламках буденну істину просту. Стікає тінь по гострих гранях, і срібло гасить темноту. Відбитки холоду скляного. Там рух — це тисячі облич. До роздоріжжя крижаного затягує […]

Годинник ріже спокій на шматки, В кімнаті запах пилу і провини. Майбутнє, що здавалося палким, Несеться вниз під натиском лавини. На завтра відкладаєш власне «я», Загорнуте в ілюзію чекання. Ця тиша — не фортеця, а петля, Де задихаються живі бажання. Хвилини — швидкоплинні та сліпі, Течуть крізь пальці, […]

Життя — це мить між вчора і ніколи, де кожен крок — це пошук глибини. І ми йдемо крізь радощі й недолі. А завтра що? Байдужість тишини? Де пам’ять, наче тінь на перехрестях, шукає у пилу чужі сліди, що заховалися у тріщинах і жестах, мов час, що зник […]

Мені все сниться, сниться і думкою я там, Нехай мені проститься — свого я не віддам, Нехай я ще не в змозі припасти до землі, Вона там вся в облозі, та поки є, є ми. Думками я з тобою, у своїм дворі, До болю так знайоме я бачу […]

Усе життя своє я розмістив в одній валізі, Надбання всіх років на дно лягло, Щоб тепло було їм і затишно, поклав я теплі речі, За ручку взявся - і покотилось колесо. Дорога йде то вгору, то на узвіз, То прямо, то звивається змією, Тягну життя, яке з собою […]

Життя у своїй шкаралупі, Коли ти нікому не треба, Коли дні ідуть за днями — Торг неможливий для тебе. Коли похід в магазин Став розвагою нині, В минулому лишились всі Захоплення твої дитинні. Коли під вікном стоїш, Рахуєш, скільки прохожих Повз тебе кудись біжать, На тебе вони зовсім […]

Сьогодні ти ввижаєшся мені У людях з фото, схожих так на тебе. Сьогодні виринають у пам'яті ті дні, Де ти ще поруч, ще не взяло тебе небо. І твоя посмішка, немов би крізь літа, Так мою душу ніжно зігріває, Бо ти мій ангел у зоряних світах, Єдиний син, […]

За тонким шаром срібла й ртуті Ховається подвійний світ. Там дні, в минулому закуті, Лишають свій холодний слід. Дивлюсь у дзеркало і бачу — Не просто профіль чи лице, А неприховану невдачу І біль, що серце запече. За амальгамою крихкою Живе мій образний двійник. Моєю плаче він сльозою, […]

Ніч — це моя приватна справа. В ній тчу думки, плекаю сни. Згасає дня гучна забава — Чекаю тихої весни. Тут світ мовчить, закритий тьмою, Немає свідків та журі. Я наодинці із собою, Під охороною зорі. Вкладаю спогади у чотки, А мрії — в зоряний атлас. Цей порух […]