Вірші про життя: глибока поезія, мудрість та мотивація

Вірші пишу я для чого? Мабуть, це вже не потрібно. Їх, здається, не читають. Не престижно це й не хлібно. Та затягує ця прірва, І не вирвусь ніяк звідти. Тож для чого пишу вірші Заповзятливо і плідно? Щось собі сказати хочу? Чи сказати всьому світу? Та у відповідь […]

Не зходить Ластівко моя Той сірий колір Що лишила На тому всьому аж По тому як не Прийшла і Не прийшла Ввижаєшся і Світ холоне Стихає страх в Чарівний рівний час Затерпнуть губи Ув німім полоні Тих дивних течій Що минають нас Найбільших мук Прозора не моя не […]

У жінок років немає — Скільки їй? Та хто ж це знає? То вона — весна квітуча, То як блискавка сліпуча. То усмішка — світло й ласка, І в очах маленька казка. То — як вихор неминучий, Погляд грізний та колючий. То беззахисна й тендітна, Люба, мила та […]

Життя — ніби квест без правил і карт: Сьогодні — всерйоз, а завтра — це жарт. Сьогодні — герой, а завтра — простак, Ось тут ти мудрець, а там — вже дурак. Задумуєш щось — виходить так-сяк, Сміється життя: «Без цього ніяк?» Шукаєш лайфак, а він, як Wi-Fi: […]

Звичайно, ми не ідеал, Та є у нас, людей, запал, Який завжди нам допоможе: В душі палає іскра Божа. Вона — як вогник у свічі, Як сенс, що жевріє вночі, І навіть там, де біль і втрати, Вчить не зламатися — вставати. Коли весь світ немов горить — […]

Не завжди ми світлі й сильні — Є у нас і тінь, і страх. І буває: віра гине Десь на зламаних шляхах. Не завжди палає іскра — Попіл вітер рознесе, І мовчить душа навмисно. Думаєш: — Ну ось і все. Світ не тільки із надії — Десь в […]

Ми люди — та не ідеал, У нас і сила, й слабкість є. Хтось слабкість в гордості сховав І его пестує своє. А хтось, на рівному упав, Підвівшись, силу він набув. Сказав: то Бог урок послав — Його прийняв і не забув. Іде вперед — без зайвих слів, […]

Буває, слово, як дріжджі, грає, Рядок за обрій плавно спливає. Ось тут — метафора, мов родзинка, А там — іронії сміх — начинка. Комусь — солодкі, про сни та квіти, Щоб душу взимку могли зігріти. А хтось чекає на перець в слові, Щоб надихало на думки нові! Наклала […]

Буває, слово, як дріжджі, грає, Рядок за обрій сам випливає. Ось тут —метафора, мов родзинка, А там — іронії сміх, начинка. Комусь —солодкі, про сни та квіти, Щоб душу взимкумогли зігріти. А хтось чекаєна перець в слові, Щоб надихалона думки нові! Наклала віршів вже повну тацю. Та я […]

Скільки того життя?.. Стільки, Скільки вміститься в диханні. І водночас — ціла вічність, Якщо жити є бажання. Не в роках секрет, не в часі, А у діях — ось у чому. Якщо серце небайдуже — Йди і не зважай на втому. В когось — це дорога довга, А […]

Убив, переступив і пішов далі. Ідеш — іди, не повертай назад. Воскресну, відновлюся у деталях, Без допомог нещирих та порад. Із попелу зберу себе поволі, По крихтах світло в серці віднайду, Із болю витчу силу — і ніколи Я більше вже не упаду в пітьму. Ти думав — […]

Життя навчає цінувати Любов, кохання через втрати, Погоду гарну — через грози, А радість, щастя — через сльози. Як правило, коли втрачаєш — То порожнечу відчуваєш. Спустошеність, думки тривожать, Життя іде, тривоги множить. Утраченого не вернути, Та треба сенс його збагнути: Не вивчивши уроків долі — Не буде […]