Ти — не просто мрія з казки,
Ти — мов світло у пітьмі.
Серед сірих днів і маски
Лиш одна жива — ти в мні.
Ти — мов літо після зливи,
Теплий вітер на весні.
Ти — як голос мій правдивий,
Що звучить лише в тобі.
Я не вмію пафос любо,
Не пишу я як поет.
Але серце в грудях грубо
Каже: ти — мій цілий світ.
Якщо світ колись згорить —
Я тебе в душі зберу.
Бо кохати — значить жить
І крізь сльози йти до раю.<br>Лозинський Олег
