Пароль змінити – можна не зайти, Іти повільно – можна запізнитись, Сховати глибше – можна не знайти, Не діяти – на місці залишитись.
Добрі справи не чекають похвали, Чисті руки не потрібно вимивати, Ми, звичайно, помилитися могли Й крадькома історію свою переписати. Де б не було відчаю й вагань, Де б не мали втрат і розставання, Замість вироків, принижень, нарікань, Пили б залпом щастя та кохання. Не потрібно змінювати світ: Він […]
Не жени А сонце сходитиме і заходитиме, як завжди, обпікатиме землю й таких, як ми, і кожен ставитиме на планеті свої вперті сліди, і всі, як завжди, тремтітимуть від появи зими. І серце ритм змінюватиме від блиску очей, і кров цебенітиме в жилах, немов жива, і ти так […]
Подивись на це з усіх боків, Обери найгостріший кут. Чи ти саме цього хотів? Чи такий малював маршрут? Зачиняй за собою, та не для всіх, Говори, коли маєш - кажи. Хтось таки зупинитися зміг, Хтось і досі кудись біжить.
Знов прохолода у весні, Помітно день сумує, Холодно, сумно і мені, Новий цвіт не рятує. Помимо нього зір біжить, Я ж не спішу, постою, Не стане час, іде-летить, Живу у нім, мандрую. 13.03.2024.
Із нашим українським ШО, не зрівняється ніхто. По землі скаче наш тризуб, під звуком ШО він долітає до небес. І цей тризуб зі звуком світу в кожну країну залетів.
Якщо зайшов і прочитав вірша, то коментар свій там зостав. Адже авторам приємно. У тих віршах їхня душа то плаче то радісно співає. А твій коментар у смуток підбадьорить його, а в радісну мить заспіває. Адже ми одна велика родина, що зветься УКРАЇНА!
Час ллється рікою, біжить поміж хмари, В теплі, прохолоді, прямими стежками, В своєму йде руслі, немов, поспішає, Усі перешкоди без втоми долає. У денному світлі, у темряві ночі, Повз гори, моря пройде-перескоче, У вітрі, під сонцем, не висне в тумані... Раби свого часу, в його ми полоні. 24.02.2024.
Час ллється рікою, біжить поміж хмари, В теплі, прохолоді, прямими стежками, В своєму йде руслі, немов, поспішає, Усі перешкоди без втоми долає. У денному світлі, у темряві ночі, Повз гори, моря пройде-перескоче, У вітрі, під сонцем, не висне в тумані... Раби свого часу, в його ми полоні. 24.02.2024.
Час ллється рікою, біжить поміж хмари, В теплі, прохолоді, прямими стежками, В своєму йде руслі, немов, поспішає, Усі перешкоди без втоми долає. У денному світлі, у темряві ночі, Повз гори, моря пройде-перескоче, У вітрі, під сонцем, не висне в тумані... Раби свого часу, в його ми полоні. 24.02.2024.
Час ллється рікою, біжить поміж хмари, В теплі, прохолоді, прямими стежками, В своєму йде руслі, немов, поспішає, Усі перешкоди без втоми долає. У денному світлі, у темряві ночі, Повз гори, моря пройде-перескоче, У вітрі, під сонцем, не висне в тумані... Раби свого часу, в його ми полоні. 24.02.2024.
У бурхливому потоці щоденних справ людині часто необхідна пауза, щоб зазирнути всередину себе. Філософська лірика — це саме той інструмент, який дозволяє зупинити час і задуматися над фундаментальними питаннями людського існування. Це не просто вірші, а глибокі роздуми, втілені у досконалу поетичну форму. У цьому розділі зібрані найкращі твори, що спонукають до переосмислення цінностей та розширюють світогляд.
Поети-мислителі різних епох залишили нам багату спадщину, в якій кожне слово має вагу. Вони досліджують найтонші матерії людської душі, намагаючись знайти відповіді на питання, які турбували людство століттями.
Філософська поезія багатогранна і торкається найважливіших аспектів буття. У нашій добірці ви знайдете роздуми на такі теми:
Читання філософських віршів — це справжня інтелектуальна насолода та потужна духовна практика. Такі твори не варто читати поспіхом. Вони вимагають вдумливості, тиші та готовності до внутрішнього діалогу. Ця поезія вчить нас мислити критично, приймати багатогранність світу та знаходити спокій у мудрості.
Відкривайте для себе глибину філософської лірики, зберігайте рядки, які найбільше резонують із вашим світоглядом, та діліться ними з тими, хто також шукає відповіді. Нехай ці вірші стануть вашими надійними супутниками на шляху самопізнання!