Сучасні філософські вірші: авторські роздуми про сенс життя

В просторах дня в оковах ночі Блукаю сам десь серед снів Чого я хочу і не хочу Чого не зміг і що зумів Над чим я плачу чи сміюся В чому безстрашний чи боюся Чого навчаю я чи вчуся Що я прийму чи відречуся В полоні власних почуттів […]

Якби у мене були чари і я би ними володів Я розганяв би в небі хмари, усе на світі би зумів Якби у мене були чари, я б пас вітри немов отари, достатньо було б кілька слів Якби у мене були чари, ніхто б на світі не хворів […]

Ще не зійшли з орбіт світи Ще ми йдемо нам треба йти Ще кілька кроків до мети Ще ми живемо я і ти Вже нам нічого не змінити Пора не вчитися а вчити Вже трохи треба поспішити Бо час іде а треба жити А ми все йдем живемо […]

Я так думаю, знаю і бачу, Без уяви думки мов сліпі, Залишаю у пам'яті, значу І короткі моменти, й тривкі. Мов альбом,коли схочу загляну, Де зовсім не писала рука, І в уяві своїй теж постану, Наче фото подивлюсь зблизька 21.08.2024.

Зустрічаю у снах, наче радість, Без сповитих сльозою вже дум, У солодкій тій посмішці замість Гіркоти, що навіює сум. У твою невидимість вдивлюся, Доторкнуся рукою руки, Перед сном до ікон помолюся Та попрошу за тебе:"Прости!" 04.08.2024.

Не прийму гордість, не повірю Тому, хто раз уже збрехав, Хто витер ноги об довіру, Хто клявся в очі, обіцяв. Чому ось так, чому так різні? --- Протестував вік, дивував, В свої обійми добрі, ніжні Уже нікого не впускав. 01.08.2024.

Роздам, що маю, щиро, подарую, Най знадобиться, а не пропаде, Собі ж залишу спогади, змалюю, Охоче пам'ять пазлами складе. Передивлюсь, немов нові картини, Із посмішкою, сумом де-не-де, Перелистаю вкотре, без зупину, Ніхто не заборонить, не вкраде. 17.07.2024.

Серед глибин і поверхонь Будеш проявом справжності Десь попід хмарами, у світлі місяця Будеш спонтанністю У масштабах, на своїх територіях Будеш голосом, бажанням, потребою Будеш іменем в пам'яті, словом, фразою Будеш ніжністю, тримаючи мужність за руку Будеш силою у стихії вразливості Солодом будеш серед дюжини відчаю Кольором будеш […]

Я більше не боюсь утрат, Від них сильніша у сто крат. Як говорив колись Сократ: Наш страх збудований із ґрат. Чи говорив? Чи це його слова? На те у нас усіх є голова, Щоб думати та перевірити могла, Що бачила, що чула, де була. Наш світ складається із […]

Гуска і чорний лебідь Одного разу фермер на базарі, Придбав собі маленьке гусеня. Перетворилося на обійсті у господаря, В дорослу гуску, з часом те маля. Жилося птасі, як за пазухою в Бога, Займала персональний у хліві куток. Сухенько, чисто, прибрана підлога, Не те, що у задрипаних качок. Ходила, […]

Нас створено на фабриці виготовлення людей. Ми граємося одне з одним, неначе з ляльками, Створюючи ілюзію предметів, ідей, відносин з коханими, друзями та батьками. Ми живемо у своїх лялькових будинках, заводимо дітей та домашніх улюбленців, вечорами переглядаємо на екранах картинки з зображенням гламуру та обличь глянцевих. Не піднімаючи […]

Я хочу вірити у «завтра»! Там буде краще, ніж сьогодні, Там я подамсь кудись у мандри, Закінчу справи всі марудні… Ми думаємо так, гадаємо, Що світло там, а вчора – тьма. Та рік за роком все стікає, А того «завтра» все нема. Чому в те «завтра» нас так […]