Нашій нації не потрібно
мотивації!

Вірші, книги та новини

Вірші

13

CristianVonDyuk

Нікчемні почуття мої й скорботно, Коли я бачу, що щаслива з іншим. І дум немає, як зробити це можливим, Щоб мить належала лише нам двом. Я чую, що довкола тебе сміх, Ти радість, і підносиш як хвиля. Мені луною твоя сутність віддається, А після - знову тишина. Ти, мабуть, дурень, хоч здаєшся і розумним, На тебе я дивлюсь, у твої дивлюсь очі. І подумки в твоїх руках тону я, І в голові моїй — то тихо, то гроза. Мені соромно, і я тобі піддаюсь, А ти все стоїш, як залитая стіна. І ти не бачиш, що і в моїй душі туга, Не бачиш, що сумую і одна. ІХ

Коментарі

Коментарів ще немає. Напишіть перший.