Після дощу

Щойно злива відшуміла,
Небо миється й блищить.
І земля омита, чиста,
А повітря — шелестить.
Кожна крапелька на гілці
Особливо так бринить.
Аромат свіжий і ніжний
У повітрі тихо спить.
І вдихаєш на повні груди
Легкість дивну, неземну.
Наче серце оживає,
Проганяє геть пітьму.
Після зливи, після грому
Так приємно дихать знов.
Відчуваєш, як природа
Дарувала нам любов.<br>Мар'яна Побігун