Сучасна лірика: чуттєва авторська поезія для душі

Видів місяць і виділо небо, Як на них я гляділа в вікно, На хмурні ті дерев силуети, На нічне чорно-сіре рядно. Поміж сутінок тих усе спало, І мій сон там блукав поміж них, В ніч вслуха́тись приємно, цікаво, Навіть вітер помітно притих. 30.08.2026. Ганна Зубко

На бал до Кави у палац зібралось товариство З усіх маєтків родових, коштовне мов намисто. Вервечкою тягнулись в зал шляхетні пані й панове, Якраз щоб вродою блиснуть, раз запросили знову. Ось Чай зелений підійшов із панною своєю, В смарагдовому вбранні, мов горді дві лілеї. За ними родич поспішав, […]

Вітер шумів і затихав, Вслуха́лось небо, явір слухав, Тихенько до́щик накрапа́в На листя, де сиділа муха. Птахів не видно, сірість дня Усе яскраве поховала, Лишились: муха, дощ і я, Та постать вітру заліта́ла. 23.08.2026. Ганна Зубко

Прошу́, вітре, присядь біля ме́не! Як не зможеш --- довкола крутись, Не втікай, бо самотньо без те́бе, Пуста неба блакитного вись. Шум авто́... перехожі... дорога... Поблизу́ все, ти поряд присядь, Та принишкни скоріш якомога, Бо у небі птахи вже летять. 23.08.2026. Ганна Зубко

Прошу, вітре, присядь біля ме́не! Як не зможеш --- довкола крутись, Не втікай, бо самотньо без те́бе, Пуста неба блакитного вись. Шум авто́... перехожі... дорога... Поблизу́ все, ти поряд присядь, Та принишкни скоріш якомога, Бо у небі птахи вже летять. 23.08.2026. Ганна Зубко

Спів блаженний сьогодні почула, Боже небо, вклоняюсь тобі! Ця подія в минуле вернула, Де співали тако́ж солов'ї. Лився спів над туманом, рікою, До вікна у мій сон заліта́в Від тих верб загустих, де порою Зір з цікавості пташку шукав. Коли вітер чесав вербам коси, Гна́ла хвилі на берег […]

Спів блаженний сьогодні почула, Боже небо, вклоняюсь тобі! Ця подія в минуле вернула, Де співали тако́ж солов'ї. Лився спів над туманом, рікою, До вікна у мій сон заліта́в, Від тих верб загустих, де порою Зір з цікавості пташку шукав. Коли вітер чесав вербам коси, Гна́ла хвилі на берег […]

Не згадаю який уже день Кричить пташка, яку не впізнати, Чи то ноти пташиних пісень, Де страждання так може звучати. Сум той ллється в відкрите вікно, Вже, здається, повиснув на стінах, І проміння уже не лягло На мальованих, шитих картинах. Навіть хмара пустила сльозу, Поросила злегка плач пташиний, […]

Про своє сперечались сороки, Вітер далі, вслухаючись, ніс, В береги по оби́два бо́ки, Очерет де кущами ріс. Й де вінками плели́ся верби, І у піні лежав пісок, Та за мить уже вітер впертий Повертався до тих соро́к. 19.08.2026. Ганна Зубко

Ти у вагон пробрався непомітно, На шкірі гуси викликав мені! Як в при тобі мій рій думок розквітне? Ну, розбуди хоч сонце вдалині! Тепло прийде із сонцем, а з тобою, Поки цього не сталося, терплю, Тремчу і мерзну, хвацький наш ковбою, І в студні згадкам ложе постелю. Із […]

В відблиск сонця вечірній у вікнах Перемовини горлиць внесли́сь, Тіні з відстанями на стінах У єдину уже злили́сь. Шум назовсім не зник --- змінився, То тихіший, то знов гучний, Не лінивий день --- утомився, Серед сутінок став слабкий. Пробіг сміх молодечий і зникнув, Наче в паузі стихло все, […]