Прости, пробач, за те, що не кохала, За те, що квіти ніжні викидала. Ти їх щодня приносив до світанку І бережно на сходи клав щоранку З надією, з любов'ю, серцем щирим. Ти юним був закоханим і милим. А я сердито квіти шматувала, Їх пелюстки барвисті розкидала. Лежали на […]
- Небесна отара - По небу хмаринка пливе, й пухнасту отару веде, плине небесна блакить, обрій приховує вмить. На полі пожате колосся, зібрали в снопи косарі, очами до неба стримію, і плавно стікають хмарки, стільки свободи і дива, літають по світу вони, і сонце сідає квапливо, в рожевий […]
І крізь тисячі верст я до тебе прийду, Крізь піщані вітри і засніжені скелі. Я прийду, доповзу! Я тобі донесу Ту любов, що не згасне в холодній пустелі.
Горить вогонь калейдоскопом барв, мереживом фігур і форм незвичних, завихреними рухами примар, у ритмі танців диких, екзотичних... Десятками років у світ рослин вливались сонячні рясні потоки. У дерева інформаційний плин лишався в пам'яті на довгі роки. А полум'ю дарована лиш мить і шанс лише один неповторимий -- воно […]
Що про світ той, мов цукор зі склом, я можу тобі описати? Що, впавши до землі чолом, можуть тут же тебе розтоптати. Що з паперу зеленого складений і речами до стелі забитий. Мов в асфальт думок він закатаний і одночасно горючим залитий. Що той світ, лиш тікає від […]
Ніби вчора ще така манюня, Вся цікавість сповнена ідей, А сьогодні вже така красуня, Що неможна відвести очей. Та завжди моя маленька доня, Що любов'ю все кругом наповнює. Хай буде щаслива в тебе доля І твої бажання щиро сповнює. Хай твоя усмішка розливається, Через вінця щастя хай квітується, […]
Це не сварка. Не імена на вітрі. Це тінь, яка вирішила, що може бути вищою за дзвін. Місто мовчить не одразу. Спершу воно слухає. Бо пам’ятає: серце не призначають, його не ставлять тимчасово, його не знімають без згоди землі. Під темним небом правильних слів звужується коло. Під світлом […]
"Останні теплі дні, погожі і сумні..." Тарас Петриненко. Порозносив легковажний вітер павутинки бабиного літа, лиш стоять так невагомо й легко дні, неначе з пісні Петриненка... Просто, як листочок клена, ті слова з осінньої поеми зазвучать і раптом так зворушать заморожену і грішну дешу! Теплота їх гріє і не […]
Вітер чеше все клена чуб, Загляда́є в густий квітник, Доторкнувшись чиїхось губ --- Засоромлений, раптом зник. Заховалося сонце вслід, Поросив дрібний дощ асфальт, І долину, й широкий брід, Що край річки неначе брат. Впали краплі в бур'ян, між трав, В щебет, крики рябих сорок, Вітер коси уже чесав […]
Вітер чеше все клена чуб, Загляда́є в густий квітник, Доторкнувшись чиїхось губ --- Засоромлений, раптом зник. Заховалося сонце вслід, Поросив дрібний дощ асфальт, І долину, й широкий брід, Що край річки неначе брат. Впали краплі в бур'ян, між трав, В щебет, крики рябих сорок, Вітер коси уже чесав […]
Вітер чеше все клена чуб, Загляда́є в густий квітник, Доторкнувшись чиїхось губ --- Засоромлений, раптом зник. Заховалося сонце вслід, Поросив дрібний дощ асфальт, І долину, й широкий брід, Що край річки неначе брат. Впали краплі в бур'ян, між трав, В щебет, крики рябих сорок, Вербам коси уже чесав […]
Тиша знову, вітер стих, буревій пішов за обрій. Помстою природних сил вікарав. Дисонасом цей хорал некерованих мелодій. здичавілої краси була гра. Вже невидимий скрипаль натягає сонця струни від світліючих хмарин до землі, до наляканих полів, посилає щедрий струмінь-- як надію чи дари, десь у даль... На краю безсилих […]
Лірика — це відображення людської душі, її найглибших переживань, мрій, болю та безмежної радості. Вона відкриває перед читачем внутрішній світ людини. У цьому розділі нашого поетичного порталу сучасні автори діляться своїми ліричними віршами, перетворюючи власні емоції на римовані рядки, які здатні торкнутися найтонших струн серця.
Сучасний ритм життя часто залишає нас без сил на емоційне відновлення. Саме тому читання чуттєвої поезії стає справжньою віддушиною. Авторські вірші допомагають зупинитися на мить, замислитися над вічним, знайти відповіді на складні життєві питання або просто насолодитися красою українського слова.
Колекція платформи щодня поповнюється новими творами від авторів з усієї України та з-за кордону. Їх можна розділити на кілька ключових напрямків:
Ліричні вірші виконують роль своєрідної арт-терапії. Коли ми читаємо рядки, які співзвучні з нашим поточним станом, ми розуміємо, що не самотні у своїх переживаннях. На нашій платформі ви можете не лише читати ці твори, а й зберігати їх у власні книжкові добірки.
Запрошуємо вас поринути у чарівний світ лірики! Підтримуйте авторів у коментарях, цитуйте їхні вірші у соціальних мережах та надсилайте ті рядки, що найбільше вразили, своїм близьким.
© i2.com.ua - Всі права захищені.
Проект створений для популяризації творів сучасної української літератури.