Вірші про кохання: сучасна любовна лірика від наших авторів

Не винен долі за скроні, забарвлені горем, не прощений полем за мрією втоптаний шлях. Не попрощавшись із краєм, забувши рукою махнути, все рабом далі продовжуєщ лінію гнути. Зазнавши поразки в суперечці, програвши діалог із долею, я один у морі і хочу залишитись з тобою. Народилась любов моя в […]

Все що ти вмієш, я вже хочу Курчавий волос, твій поклін. Коли ти мрієш, я не можу постійний верх, хиткий поділ. Ти подивись навколо тебе,- Немає рівних ворогів. Я сам сказав, не зрозумівши а як побачив, аж збліднів. Немає кращої, й не буде з обох сторін усіх берегів. […]

Ось я стою такий пихатий перед тобою, такою смиренною. І бачу тварюку в подобі Бога, а ангелок чіпляє собі роги. Ось ти мовчиш, а руки ціпеніють, а я базікаю і від тебе балдію. Ось ти готова, підіймаєшся й ідеш, а я шкодую — закоханий без меж. Ти дражнишся, […]

Буває, що в звичайний день милуюсь лірикою інтимною, і автор пише, на мій погляд, так просто, дурно і наївно. Потрапивши під владу чар, ним рухають лише інстинкти, і жертву вабить ідеал, а ідеалу так противно. В бідоласі геній починає, гребти від берега до хвиль, та жаль, в запалі […]

Ти впізнаєш мене і впізнаєш мій голос, серед білого дня, біля райських воріт. І тобі з висоти все здається так просто, а мені без тебе не дається легко. Але я мушу бути сильним, хоч і важко збагнути, як ти можеш спокійно без мене там літати. Сходами до раю […]

Себто розуміти так: я не жадаю вашої плоті і не бажаю вашого тіла, — та, я клянуся, й близько не було, ви просто все не так зрозуміли. Слухати варто було уважно й забути все, що так довго кортіло. Кволість природи за нами знехтує: сіпати, бігати, стрибати і мріяти. […]

Не впади зі скелі необачно, коли мені парні квітки, я покидаю світ цей тлінний, подарують усі, а з ними й ти. Не віддавайся допитливим знакам, що їх кидає кожен підряд. І не прислухуйся до докорів, що посилає чийсь там погляд. І хоч твій день уже не такий, як […]

Глухий як риба, онімів, забувши шум звучань потьмяних, красі твоїй не заспівавши, я про тебе мрійливо тужу. Я не відкриюся нікому в усіх бажаннях нездійсненних. Відомо Богу лиш одному, багато в світі навіжених. І у відчаї, і в мріях, в пустелях дивних ароматів, я відкриваюся вам у віршах, […]

Ти не зірвись, мій ангол ніжний, назустріч тьмяній пустоті, коли покину світ цей тлінний, не йди за мною по путі. Прошу, не будь на самоті, розслабся в морі суєти. І не стрічай таких же бідних, таких нещасних, як і ти. Забудь скоріше наше місце, і не стрічай сама […]

Легко іншим інших любити, любов до тебе — важкий подвиг, і жертвам, що пали від любові до тебе, я пам'ятник спорудив би. Ти то два місяці мовчиш, то рік без угаву балакаєш, нестримно на людей кричиш, а після зовсім затихаєш. Історію моєї любові не описати добрим словом, і […]

Моя любов мені сказала ні, і я паскудно й довго чувся винуватим. Мені здавалось все на висоті а залишився сам босий і голий І я пустив любов я ж не тюрма для птаха. Навіщо здався їй старий й дивакуватий. я ще не раз чув ні, пускав їх й […]

Холодною осінню під запах груш і яблук, свистять по казанах рагу і плов. Тріщать дрова в печі, на кухні стигнуть страви, і ти тріщиш, не подаючи хліб на стіл.