Сучасні вірші про життя: авторська поезія, мудрість та натхнення

Ніжна гілка бузку на дорозі лежить, Сиротливо піднятись не в змозі. Її пестить лиш вітер — та не оживить, Лиш гойдає пелюстки в тривозі. Аромат її ще у повітрі стоїть, Та ніхто той бузок не тривожить. Наче спомин про те, що уже не болить, Та із пам’яті стертись […]

Ти не сказав мені тих слів, Які відкрите серце ждало, Вони, мов тінь несмілих снів, В ефірі тихо зависали. Ловила погляд, кожен жест. Ти не сказав… а я мовчала, Хоч як було, та врешті-решт Невтішну правду відчувала. Слова для мене — цілий світ, Хоча вони — просте бажання, […]

Зупинило сонце біг — Ніщо душу не колише, Навкруги, мов влітку сніг, Все затихло, чути тишу. Небо стелиться легке, Наче спомин незбагненний, І торкається думок Вітер тихий і смиренний. Десь далеко гомін днів Розчинився в білім світі, Загубився серед слів, Що лишились непролиті. Серце слухає себе, Як мелодію […]

Одного разу , наче над червоними полями , Я і королева , літаєм , наче пелюстки . Ми з тобою і завжди Літаєм в хмарах . Вітер і море , не мають правди , А риби плавають в озерах . Море землю опускає , Вітер сонце захищає . […]

Нехай у мене будуть вороги, Що бризкають отрутою довкола. Плітки брудні розносять залюбки, Поливши брудом всіх і все навколо. Мене це не зламає, - навпаки Додасть наснаги, щоб удар відбити. Сильнішою стаю, їм завдяки. Здолавши ворога, продовжую я жити. Аби не зрада, в спину ніж, удар, Не віроломство […]

Нехай у мене будуть вороги, Що бризкають отруйною слиною. Плітки брудні шепочуть навкруги, Від злоби давлячись, у мене за спиною. Мене це не зламає, - навпаки Додасть наснаги, щоб удар відбити. Сильнішою стаю, їм завдяки. Здолавши ворога, продовжую я жити. Тільки не зрада, в спину ніж, удар, Не […]

-Освячена земля - Летить лелека сіро-сизий, пливе по небу мокра хмара, та дощ збирається напасти, пошарпати й змочить лице. Кропив те поле він нещадно, де народились, жили й вмерли, він кровью й потом освятив їх, той скрючений і всохлий дід. А дощ пішов, і рушив в землю, зарився […]

Зірками всіяне рядно Щоночі землю накриває. На нім вони, немов пшоно Розсипане, яскраво сяють. Не всі і не завжди красу Зірок вночі спостерігають. То зайняті, - нема часу, То хмари зірки закривають. І так щодня, із року в рік Тече життя і час рікою. Ведем рокам і часу […]

Новий день розпочинаю, Вдячність богу посилаю. За весняний тихий ранок, Запашний, смачний сніданок, За спокійну ніч, без дронів, Вибухів, сліз, горя, стонів. Вирушаю в день грайливий Теплий, сонячний, щасливий. Йду, упевнено ступаю. Кого стріну,- привічаю. Сонце виглядає з хмари, Розсипає свої чари. Промені летять, ласкають, Мружитися заставляють. Йде […]

Стоїть на столі зів'ялий букет. Висить у повітрі дим сигарет. Навколо у просторі смуток витає. А поза вікном весна пісні співає. Співає, радіє, несе благодать, Їй в унісон горобці цвірінчать. Надворі у просторі радість літає, Весна посміхається, - все розквітає. Прибрати пора зів'ялий букет, Відкрити вікно,- геть дим […]

Я віддам тобі світ, Всі моря, усі гори, Де птахів переліт, Де квітко́ві узори. Де обі́йми вітрі́в, Де хлюпочуться хвилі, Лиш би чути твій спів, Очі бачити милі. Подай руку свою, Повір кожному слову, Все в тобі я люблю́ Й цю хустину тернову. Що так личить очам, Й […]

Ви знаєте чомусь так дивно чути Про те, що у селі живуть «не люди» Про нашу буцімто замкнутість та закутість, Що гірші за міщан ми будем, Що ми багато, що не знаєм, Чи звичаї свої не поважаєм… А бачили Ви у житті хоч раз Як жито викидає колос? […]