Філософські вірші: глибокі роздуми про сенс життя та вічність

Дочекалися бабайки Оцінили суть Поставили дизлайки Єдине, що насправді ти жадаєш Вже давно під боком зігріваєш Припини ж щоночі Зазирати під матрац Як довго будеш... Ховатися під ліжком? Знай, тебе не будуть Виловлювати нишком Грай но, вітер, грай! Зазивай Зайду із-під ліжка Омани його Хай подумає хоч трішки […]

Один раз повіриш в сірий Що важкий Незрозумілий Так поваришся у ньому Так набачишся усього Мариться Це не казково Прорахуй но кожну букву Та не надто! Щоб не сухо Вогкість теж не допускай Хіба що море Бажано, у Східний край Всюди ловиш протиріччя Навіть ждеш Середньовіччя Голова кипить […]

Мене не буде У зв'язку З сімейними обставинами Життєвими прогалинами Їх у нас вагон Зійдімо дружно на перон! Хто почекає Хто відпустить У нас бенкет за непорушність! Ледарство засне на люстрі Перекриє сяйво мушлі У зв'язку З позбавленнями бачення Сліпе гнобіння! У таку Знесвітлену, тяжку добу Що зробиш […]

Бути обраним захоче Хто ніколи не регоче Десь постійно пропадає Із чужих життів зникає Щоби обраним побути "Тебе" тут немає бути Лиш пригнічені старання Непокірність Та визнання: Бути обраним жахливо (?)Я не маю на це діло!(?) (?)Та я маю на це діло!(?)

Не відчуваю себе стримано І не бачу того важеля Починаю з неможливого Що будує відображення Труби в спині Примуровані Відрізаються із враженням: Хто подумать міг? Прожогом Погибає сорт фураження

Я люблю людей Та Трішечки по-своєму Некроєно Під себе не ганяю Я ниток на це не маю Та хто ж то я така, Щоб залазить в чужу душу Наводить там порядки Та тримати свої ланки Ні, не змушую коня Провозить мене пів дня Ні, не змушую дітей Позбавитись […]

Мети Покалічені мети У совок їх, і до серця Ще близькі вони тобі Коли пилом омиваєшся Чистішим почуваєшся Таке воно трапляється Та сором в животі Такий він: Зародився, Так дивно запліднився І біси Не родився Молю я Відділися! Вмиває зранку сонцем Наносить більше пилу Та дарує мені силу […]

А сонячні промінчики Стрибали по калюжах Та цілували личенько Тобі, мій юний друже. Й ти мірятимеш глибину Калюж так зними знову, Подивишся чи не втонув Кораблик паперовий, Якого з друзями пускав Після дощу раненько. А зайчик сонячний стриба І зігріва серденько. 2023 р.

Ми вільні люди. не раби, Хоч прагнуть нас зробити ними. Усі втомились від війни, Де хлопці та дівчата гинуть, Озброєна кремлівська рать У нас щоб не хазяйнувала, А школярі під час занять Щоб не ховалися в підвалах. Рясні із неба йшли дощі, Не кулі сипались й снаряди, Спокійно […]

Знаю Що я дуже багато чого не знаю І це мене губить – я так вважаю Мов хтось тебе судить Розбирає, фасує Кладе все на ваги Щосили лютує Від тих результатів Мізерності чисел Стривай, не рахуй Відчуй зручність крісел Спостерігач нас так любить Бо вічно впадаєм Робим щось, […]

Пече воно То подертя на гландах Дає багато зрозуміти Потепліти Ковтаючи не те, що здатне горло проковтнути Ковтаючи геть все, що там не має бути Пізнаючи весь цей світ У коробці темній Там де можна: Сховати сором Тіло Огидає Воно тихенько помирає Хто ломиться в коробку? Він зжирає! […]

Загравою червоною Обрій запалав, Коли котилось сонечко Аж ген за небокрай. Крізь те яскраве полум"я Летіли журавлі, Здавалися казковими Оті птахи мені. І крилами рожевими Махали раз у раз Та спомином зажевріла В душі ота пора, Коли іще маленькою Я вірила в дива, Слухала казку неньчину Й щасливою […]