Сучасні філософські вірші: авторські роздуми про сенс життя

Намалюй мені весну квітучу, Гомінливії чисті струмки. Збережу цей малюнок онукам Й розкажу як любив мене ти. Зобрази ще і літо спекотне Із трояндами білими в ряд. Порадію малюнку сьогодні, Щоби довго його пам"ятать. Намалюй мені пору осінню, Що багрянцем дерева вкрива Та калиновий кущ при долині, Який […]

В душі плекаю Слово, як маля, Думки в рядочок сію, наче жито. Нехай же комусь серце звеселя, А я із того теж буду радіти. Як до вподоби те, що я пишу, Когось торкнеться поетичне Слово, На світі недарма, значить живу, Добром згадає хтось обов"язково. 2019 р.

А тепер вона ладно поводить плечем, та торкає колиску невмiло, день поснув немовлям пiд вечiрнiм дощем та її невибагливим спiвом. Вона знає мелодiю з давних давен, бо сама її десь-колись ткала простиралом для всесвiту, бо навзаєм вiн народжував свiтло з темряви. Скiльки буде кохання у цiм дитиня помiж […]

- Чого ти скиглиш скривджене дитя, Ковтаючи цю мить, як гiрку каву Та обпiкаючи порепанi вуста У поцiлунку з втомленою правдою? Говорив Батько, забираючи назад Усе, що дарував менi на свята, Їх розглядаю нинi забагато, Безперестанку дивлячись назад. Та не журюсь, що тим моїм лялькам Не порадiла вчасно […]

Вишиванкою доля стелилась, На ній колір червоний і чорний, Світла радість й журба оселились У моїй і твоїй, друже долі. І сміялась. і плакала часто Наче скрипка чи диво-сопілка Про недолю чиюсь та про щастя, Про розлуку й кохання довіку. Хай же стелиться доля барвінком, Рушником вишиваним крилатим, […]

Для кожного завжди важливо, Щоби поважали й любили І бажано, щоб розуміли, Додасть це наснаги і сили. Але щоби це усе мати, Увагу слід теж приділяти Хто поруч. І поспівчувати, Підтримати й пораду дати. Допомогти коли треба, Не думати тільки про себе, Сприймати чийсь біль, наче власний, Тоді […]

Десь - де саме - невідомо За круглими дубовими столами Лицарі за кухлями з вином Щось згадуть, хизуючись ділами Як на турнірах квітку здобували Що дами їм з трибун кидали І що ? - і де ті лицарі І де ті дами з вуалями й Гарячими вустами Пропало […]

Прости мені, мій Господи, за все: за те, що жити треба- а не хочу, за те, що вірила у щире і просте, за те, що душу роз'їдали всі охочі. Дозволила. Так, винна тільки я. Як же тепер? Собі простить не можу. І рветься вщент жива душа моя... поки […]

Прости мені, мій Господи, за все: за те, що жити треба- а не хочу, за те, що вірила у щире і просте, за те, що душу роз'їдали всі охочі. Дозволила. Так, винна тільки я. Як же тепер? Собі простить не можу. І рветься вщент жива душа моя... поки […]

Простеливсь барвінок диво-оксамитом, Оченята сині догори підняв, Милуватись хоче він усеньким світом: Дощиком і сонцем, заходом заграв. І на скатертині теж його зустрінеш, Рушниках крилатих та на сорочках Густо ним рясніють вишиванки дивні Й коровай весільний вміє прикрашать. Завжди він зелений: влітку і зимою, Восени й весною колір […]

Половіють жита молоді, Вкрився золотом колос пшеничний На землі українській святій, Лине жайвора вранішня пісня. Її чує щодня хлібороб, Йому з нею працюється краще, Витирає спітніле чоло, А душа переповнена щастям, Бо на славу удався врожай, Увінчається труд короваєм. А ти, жайворе-пташко співай, Нехай серце вона звеселяє. 2021 […]

А на коліна не ставай ні перед ким, Перед начальством ти не прогинайся, Перед найближчим другом ти своїм, У ворогів ти не проси пощади. Гордість свою та мужність прояви І доведи. що духом ти незламний, Що в тебе до життя іще снаги Є так багато. Хай тобі позаздрять. […]