Сучасні філософські вірші: авторські роздуми про сенс життя

​Старіють гори, йдуть віки, Минають війни, в снах – держави. А гори дивляться звисока, Не прагнучи земної слави. ​Людина в гордості своїй Здається скелею міцною, Та перед Богом – серед мрій – Стає піщинкою земною. ​Якби до скель прийшло Писання, То тріснув би гранітний щит. Від страху, трепету, […]

Тримає небо землю у долонях, і дивиться у глибину морів, де б’ється час в коралових безоднях і служить за колиску — для штормів. Внизу мовчать затоплені комети, загорнуті в холодний шовк води, а вись пряде з хмар ватні силуети, і вітер креслить на піску сліди. Цей світ — […]

От що робити, коли тебе несе життя, Зі швидкістю патронів з кулемета?! Ще вчора, ти був жваве, мале дитя, Сьогодні – повільно змінює старіння... Ще вчора, грався з дітками в піску, Сьогодні – носиш його в мішку на спині... Ще вчора, ти дивувався новому дню, Сьогодні – дивуєшся […]

Я забагато знаю про життя... Його секрети досить прозаїчні: Робота, дім, стосунки, відпочинок. Для радощів достатні є причини. Для смутку - теж. Причини ці епічні: Відторгнення - злиття. Я забагато знаю про життя... Воно прекрасне й дивом осоружне, Бува вороже, прісне, несмачне, Бува хвилююче, бува нудне, Буває ніжне […]

Все більше стрічаю самотніх у людних місцях, Знаходяться осторонь, але недалеко загалу, З собакою, котиком, книгою, чаєм, смартфоном Не прагнуть вони, але видаються, як зігнутий цвях На рівнім паркеті серед танцювальної зали, Чи нонконформіст в аристократичнім салоні.

(Ефект Расьомон) Ні, ми нічого не забули І нашу пам'ять не знесло - Ми добре знаємо минуле, Яким і де воно було. Чому була несправедливість І хто її культивував, І хто із нас явив цнотливість, А хто боровся і програв, Хто вперто рухався угору, Хто падав долі нижче […]

Життя нам жалує дарунки й рани. І не завжди однакове число. Приносить поодинці й цілі клани - Незмірне їх у нього джерело. Для ран у нього - сходинки з туману, В бездонну душу падають, як тло: Ніколи не буває так погано, Щоби ще гірше стати не могло. А […]

Наш мозок еволюційно запрограмований шукати найпростіші та найшвидші шляхи обробки інформації, і мова ідеально підходить для цього. "Ми окремі, як два континенти" "Ти не кажеш мені компліменти" - Вирішують проблеми через рот Відразу попадаючи в цейтнот. Адреналін вихлюпує у спорі - Не кожен знАйдеться в такім розборі. За […]

А іноді - хвилюючо яскраве, Коли здіймає сонячна заграва Тваринні почуття. ВогнЕнний сонця схід Бентежить у душі потужний світ Ілюзій і Оман. Карбує і мережить! Що від Бентеги до Життя належить? Мо' Сумнів, мо' Вагання, Недовіра, Підозра до Агресії й до Миру, Експансія і Злість? Живи потиху І […]

Природа людей незмінна: Як тисячі років тОму, У пошуках свого щастя Чуже вони рушать невтомно. Кого би ми тут не взЯли: Римлян древніх, нацистів, Кхмерів чи комуністів, Брахманів чи іудеїв, - Всі були раби ідеї. Й тієї ідеї заради Чинили масові зради: Інакодумців карали, Було й таке, що […]

Крізь чорну вись, де зоряні багаття, Ступила Смерть — холодна сіра ртуть. Вона зняла з плечей своє лахміття, Промовила йому: «Збирайся в путь». Здригнулася Душа — підбита птиця, Що крилами чіпляється за вись: «Чекай, благаю! Дай іще торкнутиь Земного сонця, що любив колись! Я ще не всі слова […]