Як пахне надія? Ти запитаєш мене… Як вранішня квітка в садочку весною. Тонким аромат, що ледь промайне, Тремтить і колишеться над головою. Надію тримай у долонях своїх, Дай розцвісти їй, схилитись до тебе, Нехай огорне твої мрії в цю мить, Дасть силу тобі здійснити, що треба. Надія живе, […]
Біло-рожевий цвіт, неначе дим В старім саду батьківськім яблуневім. Ніхто не доглядає вже за ним Та він здається казкою для мене. Це батько їх давно колись садив, Плекав ті яблуньки. наче маленькі діти. Ми ж дивні імена давали їм Й дорослими любили тут сидіти. Їх смак і досі […]
У молодості кроки мають крила, Для неї світ — податлива вода. «Сміливо», — гордість тихо шепотіла. І йшла гординя, а слідом — біда. Ти правду ніс — як лезо між словами, І нею різав тих, хто був своїм. Стояв над світом — крок за небесами, Злетів — і […]
Коли заходиш у пітьму, не бійся кроку в порожнечу. Вона не ворог — не в тюрму веде, тримаючи за плечі. Це простір, де зникає шум, і кожен звук стає чіткішим, де поміж тисяч власних дум ти вибереш найважливішу. Там світло власне, не чуже, почне іскрити десь під серцем. […]
Та що мені гордість, та що мені плач? Свого ж бо спокою я раб-наглядач. Та що мені вічність, та що мені гнів? Я серце від болю сховать не зумів. Та що мені радість, та що мені втома? Без тебе душею розлізлась саркома. Та що мені світло, та що […]
Він ходить так, щоб світ не сколихнути, а світ не смів торкнутися його. І погляд — звіт: нічого не забути, без слів «чому», без жодного «за що». Несе футляр — бо краще не горіти, закон простий: застібнутий піджак. Безпечніше нічого не хотіти, ніж ризикнути — й буде щось […]
Ховаються дні у густому тумані, А ночі заснули в липкій темноті. Час — тінню повзе у пилу на екрані, Вилазить із тріщин у старім житті. Він лізе у сни, де немає світанку, навчається дихати крізь пустоту. Години заплутує в зламанім ранку, у пам’яті краде колишню красу. І сни […]
А доріжка простелилась Вишиваним рушником, Де з тобою ми ходили, Спомин залишивсь обом. Бо літа, неначе коні Так нестримно мчали вдаль, Посріблили наші скроні, Несли радість і печаль. Добре бачили й погане, Прожили й пережили. Та залишилася пам"ять Про щасливі тії дні. А доріженька барвиста В"ється змійкою у […]
Я знову тут, хоч назва вже не та. Не те обличчя, та є й інші знаки. Душа моя — це книга непроста, Де між рядків живуть старі ознаки. Я скинув тіло, мов зношений плащ, Що став затісним на крутих підйомах. Залишив біль минулого і плач У гранях часу […]
Я знову тут, хоч назва вже не та. Є зморшки на обличчі — чужі знаки. Душа моя — це книга непроста, Де між рядків живуть старі ознаки. Я скинув тіло, мов зношений плащ, Що став затісним на крутих підйомах. Залишив біль минулого і плач У гранях часу та […]
Німе над нами висне небо, Розлита висінь молоком. І вже нічого нам не треба, Лиш б'є суворий метроном. Марніють душі в цій чекальні, Чорніє вицвіле вікно. Стоять в юрбі, німий, фатальній, І дід, і син — усім одно. Гуде перон, ідуть вагони, І кожен тисне свій квиток. Та […]
Нічна імла. Воюють зорі. В крові купаються світи. Ми вільні — чи в сліпій покорі? Хто нами править з темноти? Хто кров у жилах розганяє І випікає дні вогнем? Хто наших ран не помічає, Кидає мерти під мечем? Хто тче безодні, наче ризи, Стискає щелепи у скель? Хто […]
У бурхливому потоці щоденних справ нам часто необхідна пауза, щоб зазирнути всередину себе. Філософська лірика — це саме той інструмент, який дозволяє зупинити час і задуматися над фундаментальними питаннями людського існування. У цьому розділі нашої платформи сучасні автори діляться своїми глибокими роздумами, втіленими у поетичну форму. Це не просто вірші, а відверті пошуки істини від учасників спільноти, що спонукають до переосмислення цінностей.
Поети нашого порталу досліджують найтонші матерії людської душі. Через авторське слово вони намагаються знайти відповіді на питання, які турбували людство століттями, але сьогодні, у наших реаліях, набувають зовсім нових сенсів.
Філософська поезія багатогранна і торкається найважливіших аспектів буття. У добірках наших користувачів ви знайдете роздуми на такі теми:
Читання філософських віршів вимагає вдумливості, тиші та готовності до внутрішнього діалогу. На нашому порталі ви можете не лише читати цю глибоку поезію, а й обговорювати її з авторами. Ця лірика вчить нас мислити критично та приймати багатогранність світу.
Відкривайте для себе нові імена в сучасній поезії. Зберігайте рядки, які найбільше резонують із вашим світоглядом, до власних книжкових колекцій на сайті, залишайте коментарі авторам та діліться мудрістю з друзями!
© i2.com.ua - Всі права захищені.
Проект створений для популяризації творів сучасної української літератури.